У книзі Клайва Льюїса “Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка та шафа” поява могутнього лева Аслана після тривалої відсутності схвилювала всіх мешканців Нарнії. Однак їхня радість перетворюється на смуток, коли Аслан виконує вимогу злої Білої чаклунки. Попри видимість поразки Аслана, мешканці Нарнії відчувають силу його оглушливого реву, від якого тікає налякана чаклунка. Коли здається, що все втрачено, Аслан зрештою підтверджує, що він сильніший за лиходійську чаклунку.

Слуга Єлисея, як і послідовники Аслана в алегорії Клайва Льюїса, впав у розпач, побачивши одного ранку себе та Єлисея в оточенні ворожого війська. “Ох, пане мій, що будемо робити?” – вигукнув він (2 Цар. 6:15). Пророк спокійно відповів: “Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними” (в. 16). Потім пророк Єлисей помолився Богу: “Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить”. Господь відкрив очі слуги, і він побачив, аж ось гора, повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея (2 Цар. 6:17). Хоча спочатку слузі все здавалося безрадісним, Бог зрештою підтвердив, що Він сильніший за ворожу орду.

Через скрутні обставини ми можемо вважати, що все втрачено, однак Бог бажає відкрити наші очі і показати, що Він всемогутній.