У 2001 році Барт Міллард написав пісню “Я можу лише уявити” , яка стала дуже популярною. Пісня змальовує дивовижне перебування у присутності Господа Ісуса Христа. Наступного року слова цієї пісні принесли утіху нашій родині, коли наша сімнадцятирічна дочка Мелісса загинула в автокатастрофі, і ми уявляли її відчуття у Божій присутності.

Проте у наступні після смерті Мелісси дні слово уявляти звучало для мене по-іншому. Батьки її друзів, підходячи до мене, з турботою і болем казали: “Я не можу уявити, що ви зараз відчуваєте”.

Їхні слова підтримували, бо вони свідчили про співчутливе усвідомлення неймовірності нашої втрати.

Давид точно передав глибину великої втрати, описавши ходіння “долиною смертної темряви” (Пс. 22:4). Цим ходінням безумовно є смерть близької людини, і нам іноді важко зрозуміти, як іти у пітьмі. Ми не можемо уявити, чи можна взагалі дістатися іншої сторони.

Однак Бог, пообіцявши нам Свою присутність у долині смертної темряви, також надає велику надію на майбутнє, запевняючи, що на іншому боці долини ми перебуватимемо у Його присутності. Для віруючого “покинути дім тіла” означає бути разом із Господом (2 Кор. 5:8). Це може допомогти нам іти неймовірним шляхом, уявляючи майбутнє возз’єднання з Ним та іншими.