Фінн, сіамська бійцівська рибка, жив у нас два роки. Моя молодша дочка часто розмовляла з ним після того, як кидала їжу в акваріум. Якщо у дитячому садку піднімалася тема домашніх тварин, дочка з гордістю називала Фінна своїм улюбленцем. Зрештою Фінн помер. Дочка була вбита горем.
Моя мати порадила мені зважити на почуття дочки і сказати їй: “Бог про це знає все”. Я погодилася, що Бог знає все, однак дивувалася: “Як це може утішити?” Потім я подумала, що Бог не просто знає про події у нашому житті, Він співчутливо зазирає у наші душі і розуміє, як ці події на нас впливають. Він розуміє, що “незначні речі” можуть здаватися дуже значними, в залежності від нашого віку, минулих ран або браку ресурсів.
Господь Ісус бачив справжній розмір дару вдовиці та її серце, коли вона поклала у храмову скарбницю дві монети. Він описав, що цей дар значив для неї, сказавши: “Ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю… вона поклала… свій прожиток увесь” (Мр. 12:43-44).
Вдовиця нікому не казала про свої обставини, однак Ісус визнав, що те, що на думку інших було крихітним приношенням, для неї було справжньою жертвою. Він так само бачить і наші життя. Нехай Його безмежне розуміння принесе нам утіху.
