Ви ймовірно знаєте, що це таке. Після медичної процедури продовжували надходити рахунки: від анестезіолога, хірурга, лабораторії, фонду. Джейсон зазнав цього після невідкладної операції. Він скаржився: “Страхування не покриває всі витрати; ми винні тисячі доларів. Як тільки ми зможемо сплатити ці рахунки, життя буде добрим, і я буду задоволеним! Мені здається, наче я граю в аркадну гру «Вдар крота»”. У цій грі з нір вилазять пластикові кроти і гравець несамовито б’є їх дерев’яним молотком.
Життя іноді нагадує цю гру. Апостол Павло, безумовно, це розумів. Він сказав: “Умію я й бути в упокоренні” (Фил. 4:12). Однак він “навчився… бути задоволеним” у будь-якій ситуації (в. 11). Яким чином? “Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє” (в. 13). Перебуваючи у надзвичайній скруті, я прочитала напис на листівці: “Якщо не тут, то де?” Це наштовхнуло мене на думку, якщо я не задоволена тут і зараз, тоді чи буду я задоволена, як тільки опинюся в іншій ситуації?
Як ми вчимося покладатися на Ісуса? Можливо, це питання полягає в зосередженості: на задоволенні та вдячності за добро; на більшому пізнанні вірного Отця; на зростанні довіри і терпіння; на усвідомленні, що жити потрібно для Бога, а не для себе; на проханні навчити бути задоволеними в Ньому.
