Більшість співробітників Майка мало що знали про християнство і, здається, їм було байдуже. Однак вони знали, що Майку не було байдуже. Колись, незадовго до Великодня, хтось випадково згадав, що чув, наче Великдень якимось чином пов’язаний з єврейською Пасхою, і поцікавився цим. “Майк, – сказав він, – ти розумієшся на цих Божих речах. Що таке єврейська Пасха?”
Отже, Майк пояснив, як Бог звільнив ізраїльтян від рабства в Єгипті. Він розповів про десять кар, в тому числі про смерть первенців у кожній єгипетській родині. Майк пояснив, як ангел смерті пройшов мимо будинків, одвірки яких були помазані кров’ю жертовного агнця. Потім він розповів, що пізніше на Пасху був розп’ятий Ісус Христос, Який приніс Себе в жертву за наші гріхи. Раптом Майк усвідомив: “Я свідчу!”
Апостол Петро порадив церкві, яка перебувала в культурі, що не знала живого Бога: “Завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас” (1 Петр. 3:15).
Майк не приховував свою віру і отримав чудову нагоду про неї розповісти “із лагідністю та зі страхом” (в. 15).
Ми також можемо це робити. За допомогою Святого Духа ми можемо простою мовою пояснити те, що є найважливішим в житті – “речі” про Бога.
