Коли Джона, який керував найбільшим домом розпусти в Лондоні, заарештували і відправили до в’язниці, він все одно вважав: “Я гарна людина” . Перебуваючи у в’язниці, цей чоловік вирішив відвідати групу з вивчення Біблії, бо там пригощали кавою та пиріжками. Його вразило те, наскільки щасливими здавалися інші в’язні. Коли співали першу пісню, він розплакався, а в кінці зібрання отримав Біблію. Книга пророка Єзекіїля вразила його, “немов грім серед ясного неба”. Джон прочитав наступні рядки: “Коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости… і чинив би право та справедливість… то конче буде він жити, не помре” (Єз. 18:27-28). Боже Слово для нього ожило, і він усвідомив: “Я не був гарною людиною. Я був несправедливим і маю змінитися”. Під час молитви з пастором Джон сказав: “Я знайшов Ісуса Христа, і Він мене змінив”.

Ці слова з книги пророка Єзекіїля були сказані Божому народу, коли той перебував у вигнанні. Хоча народ відвернувся від Бога, Господь бажав, аби той залишив свої гріхи і отримав “нове серце та нового духа” (в. 31). Ці слова допомогли Джону покаятися і жити (в. 32). Він пішов за Ісусом Христом – Тим, Хто закликав грішників до покаяння (Лк. 5:32).

Будьмо чуйними до голосу Святого Духа, щоб і нам радіти прощенню і свободі.