Вночі лідер верхи на худобині поїхав оглянути обсяг роботи, яку треба було зробити. Пересуваючись між руїнами, він побачив зруйновані міські стіни і спалені брами. Інколи уламки були настільки великими, що навіть худобина насилу пробиралася між ними. Засмучений вершник повернувся додому.
Коли прийшов час доповісти місцевим чиновникам про пошкодження, лідер почав зі слів: “Ви бачите біду, що ми в ній, що Єрусалим зруйнований, а брами його попалені огнем…” (Неем. 2:17).
Однак потім його слова сповнили стурбованих мешканців надією: “І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене”. Народ одразу відповів: “Станемо й збудуємо!” (в. 18).
І вони збудували. Попри ворожий спротив, мешканці Єрусалима, докладаючи усіх зусиль, з вірою в Бога та під керівництвом Неемії відбудували мур упродовж п’ятдесяти двох днів (Неем. 6:15).
Подумайте про свої обставини. Чи є щось таке, за що не хочеться братися, але ви знаєте, що Бог очікує від вас цього? Можливо, гріх, від якого важко позбутися? Розрив у відносинах, що не славить Господа? Служіння, яке здається занадто важким? Попросіть у Бога керівництва (Неем. 2:4-5), проаналізуйте проблему (вв. 11-15) та усвідомте Божу участь (в. 18). І тоді починайте відбудовувати.
