За легендою, одного дня два брати Біллі і Мелвін, перебуваючи на сімейній молочній фермі, спостерігали, як аероплан у небі вимальовував літери “ІБ”. Обидва брати вирішили, що побачене ними мало для них якесь значення. Один із них подумав, що це заклик: “Іди благовістити”; іншому здалося, що це: “Іди борознити”. Пізніше один з хлопчиків, Біллі Грем, присвятив себе проповіді Євангелії, ставши взірцем благовістя, а його брат Мелвін продовжив віддано працювати на сімейній фермі.

Якщо Бог справді покликав Біллі проповідувати, а Мелвіна працювати на фермі (що виглядає саме так), тоді вони обидва прославили Бога через своє покликання. Успіх Біллі Грема у проповіді Євангелії не означає, що виконання його братом свого покликання борознити було менш важливим.

Хоча декому Бог призначив займатися служінням увесь час (Еф. 4:11-12), це не означає, що ті, хто займаються іншою діяльністю або виконують інші ролі, не роблять чогось важливого. Згідно слів апостола Павла, праця має виконуватися “у міру чинности кожного окремого члена” (в. 16); тобто Ісуса треба прославляти вірним застосуванням дарів, які Він нам дав. Отже, неважливо, чи ми благовістимо, чи ми борознимо, Ісуса можна прославляти будь-яким служінням і будь-якою роботою.