Суботнього ранку о 6:33 на нижньому поверсі почулася пісня хвали. Я думав, що всі, крім мене, ще сплять, проте голос моєї найменшої дочки підтвердив хибність моїх припущень. Вона ще не зовсім прокинулася, але вже співала.
Моя найменша дочка – співачка. Насправді вона не може не співати. Вона співає, коли тільки просинається. Коли іде до школи. Коли лягає спати. Вона народилася з піснею в серці, і найчастіше вона співає про Господа Ісуса Христа. Її хвала Богу може звучати будь-коли і будь-де.
Я люблю простоту, відданість і щирість голосу дочки. Її безпосередні і радісні пісні нагадують біблійні заклики хвалити Бога. В Псалмі 94 сказано: “Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого” (в. 1). Далі написано, що джерелом цієї хвали є усвідомлення того, Ким є Бог: “Господь – Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма” (Пс. 94:3), і чиї ми: “Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська” (Пс. 94:7).
Для моєї дочки ці істини є першими думками зранку. Завдяки Божій благодаті ця маленька співачка нагадує нам про радість, яку ми можемо отримати від співу Богу.
