Через післяопераційний параліч Том втратив здатність говорити, і тепер його очікувала тривала реабілітація. Пройшло декілька тижнів, і ми зраділи, побачивши його в церкві на богослужінні з нагоди Дня Подяки. Однак ми ще більше здивувалися, коли він почав говорити. Намагаючись висловитися, Том повторювався, плутав слова, дні та час. Втім було зрозуміло: він славив Бога! Бувають моменти, коли відчувається одночасно і смуток, і радість. Тоді була саме така мить.

У “передріздвяній історії” розповідається про чоловіка, який втратив дар мови. Священику Захарію з’явився ангел Гавриїл і звістив, що той стане батьком великого пророка (дивіться Лк. 1:11-17). Захарій і його дружина вже були в похилому віці, і тому він засумнівався. Тоді ангел Гавриїл сказав, що Захарій не зможе говорити “аж до дня, коли станеться це” (в. 20).

І цей день настав. Під час церемонії обрання імені для дивом народженого малюка Захарій заговорив. І він одразу прославив Бога (в. 64). Захарій сказав: “Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!” (в. 68).

Коли Том знову зміг говорити, він, як і Захарій, одразу прославив Бога. Їхні серця прагнули до Того, Хто дав їм мову і розум. Якими б не були наші обставини, ми можемо вчинити так само.