Повертаючись додому після обіду з найкращою подругою, я вголос дякувала Богу за неї. Вона мене знає і любить мене навіть попри мої недоліки. Вона – одна з тих небагатьох людей, які приймають мене такою, яка я є: зі своїми особливостями, звичками і недоліками. Втім, все одно є речі, про які я не розповідаю навіть їй та іншим близьким людям: про свої погані вчинки, про миті, коли я була осудливою, недоброю або нелюблячою.
Натомість Господь знає про мене все. З Ним я можу говорити про все, навіть про те, про що не сказала б іншим.
У Псалмі 138 описана близькість, яку ми маємо з Суверенним Царем. Йому відомо про нас абсолютно все! (Пс. 138:1). Він “всі путі [наші] знає” (в. 3). Бог запрошує нас прийти до Нього зі своїм замішанням, зі своїми неспокійними думками та намаганнями уникнути спокуси. Якщо ми готові повністю Йому відкритися, Він нас відновлює і переписує частини нашої історії, які нас засмучують, бо ми віддалялися від Нього.
Бог знає нас краще за всіх і все одно… любить нас! Якщо ми щоденно присвячуємо себе Йому і прагнемо більше Його пізнавати, Він може змінити нашу історію Собі на славу. Він – Автор, Який продовжує писати нашу історію.
