Я прослизнув у кімнату, щоб вона мене не побачила. Мені було соромно ховатися, однак я не хотів у ту мить з нею спілкуватися. Мені хотілося сказати їй усе, що я думаю, аби поставити її на місце. Її минула поведінка мене дратувала, однак тепер, схоже, я дратував її ще більше!

Юдеї і самаряни також відчували роздратування одне одним. На думку юдеїв, самаряни, які мали змішане походження і поклонялися власним богам, спаплюжили юдейську кров і віру, спорудивши на горі Ґарізім власну святиню (Ів. 4:20). Юдеї настільки зневажали самарян, що взагалі оминали їхню місцевість, незважаючи на те, що мусили довше йти.

Ісус показав кращий шлях. Він приніс спасіння всім людям, навіть самарянам. Отже, Ісус пішов до Самарії, аби звістити грішній жінці та іншим мешканцям її міста про живу воду (вв. 4-42). Наостанок Він закликав Своїх учнів наслідувати Його приклад. Вони мали ділитися доброю звісткою з кожним, починаючи з Єрусалима, продовжуючи в Самарії, і так “аж до останнього краю землі” (Дії 1:8). Самарія була не просто наступною географічною місцевістю. То була найболючіша частина місії. Учні мали подолати власні упередження і полюбити тих, хто їм не подобався.

Чи дійсно Ісус для вас важливіший від застарілих образ? Є тільки один спосіб перевірити: полюбити свого “самарянина”.