Журнал, для якого я писала, вважався “важливим”, тому намагалася написати найкращу статтю, щоб догодити високопрофесійному редактору. Відчуваючи напругу через необхідність відповідати стандартам редактора, я знову й знову переписувала свої думки та ідеї. Однак у чому полягала моя проблема? Чи була вона в обраній темі? Чи мої справжні хвилювання стосувалися мене самої? Чи похвалить редактор не лише мої слова, але і мене саму?

У цьому контексті апостол Павло надає нам добру пораду. У листі до церкви в Колосах він закликав віруючих працювати не заради схвалення людьми, а заради схвалення Богом. Апостол сказав: “І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям! Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові” (Кол. 3:23-24).

Розмірковуючи над словами апостола Павла, ми можемо перестати намагатися виглядати добре в очах земних начальників. Безумовно, ми поважаємо їх і прагнемо якнайкраще виконувати свою роботу. Однак, якщо ми працюємо, як для Господа, просячи в Нього проводу і благословіння для роботи, Він допоможе нам у наших зусиллях. Наша винагорода? Напруга в роботі зменшиться і всі завдання будуть виконані. Крім того, одного дня ми почуємо від Бога: “Гаразд, добре!”