Семирічному Томасу Едісону не подобалося навчатися в школі. Одного дня вчитель навіть назвав його розумово відсталим. Наступного дня його мати, педагог за освітою, поспілкувалася з вчителем і вирішила навчати Томаса вдома. Відчуваючи любов і підтримку матері (а також Богом дану геніальність), Томас, зрештою, став відомим винахідником. Пізніше він написав: “Моя мати мене формувала. Вона була настільки щирою, настільки впевненою в мені, що я відчув: у мене є людина, заради якої варто жити, яку не можна розчарувати”.
У 15-му розділі книги Дії Святих Апостолів розповідається про спільне місіонерське служіння Варнави і апостола Павла, допоки між ними не виникла незгода стосовно того, чи брати з собою Марка. Павло був проти, тому що Марк раніше “від них відлучився з Памфілії” (вв. 36-38). Зрештою, Павло і Варнава розлучились. Павло взяв із собою Силу, а Варнава – Марка. Варнава був готовий дати Марку другий шанс, і ця підтримка допомогла Марку успішно звершувати місіонерське служіння. Згодом він написав Євангеліє від Марка і навіть став утіхою для Павла, коли той перебував у в’язниці (2 Тим. 4:11).
Багато хто з нас, проаналізувавши своє життя, можуть вказати на того, хто свого часу підтримав і допоміг нам. Можливо, Бог закликає вас зробити те саме для когось іншого. Кого ви можете підтримати?
