З Еквадору прибув букет квітів. Коли ці квіти нарешті привезли до мене, їхній вигляд був не надто свіжий. В інструкції було написано, що їх треба помістити в прохолодну свіжу воду. Втім спочатку стебла квітів варто підрізати, аби їм легше було споживати вологу. Однак, чи зможуть вони відновитися?

Відповідь я отримала наступного ранку. Еквадорський букет мав чудовий вигляд. Таких квітів я ще ніколи не бачила. Свіжа вода все змінила. Це нагадало мені про те, що Ісус сказав про воду і про її значення для віруючих.

Коли Ісус попросив у самарянки води, яку вона начерпала з колодязя, Він змінив її життя. Жінку здивувало Його прохання, враховуючи, що юдеї зневажали самарян. Однак Ісус відповів: “Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: «Дай напитись Мені», – ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води” (Ів. 4:10). Згодом у храмі Господь сказав: “Коли прагне хто з вас – нехай прийде до Мене та й п’є!” (Ів. 7:37). А в тих, хто в Нього повірить, “ріки живої води потечуть із утроби [їхньої]. Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього” (вв. 38-39).

Якщо ми змучені життям, нас відновлює освіжаючий Божий Дух. Він є живою водою, що перебуває в наших душах. Пиймо її!