Ендрю та його сім’я вирушили на сафарі до Кенії, де мали задоволення спостерігати багате розмаїття тварин, що приходили до невеликого озерця в пустельній місцевості. Жирафи, бегемоти, звірі та птахи – всі прагнули живлячого джерела води. Дивлячись на них, Ендрю думав про Біблію, “божественний ключ”, який є не тільки джерелом мудрості і керівництва, але й освіжаючим оазисом, у якому різні люди можуть втамувати духовну спрагу.

Спостереження Ендрю співзвучне зі словами псалмоспівця, який назвав “блаженною” людину, що знаходить задоволення в Божому законі. Ті, хто роздумують над Святим Письмом, схожі на “дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно” (Пс. 1:3). Як корінь дерева проникає глибоко в землю, щоб знайти там живлячу вологу, так само і люди, які вірять у Бога і люблять Його, будуть укорінюватися в Його Слові, щоб знайти необхідні сили.

Божа мудрість допоможе нам залишатися вкоріненими в Ньому, і ми не будемо “як полова, що вітер її розвіває” (в. 4). Розмірковуючи над тим, що Бог відкрив нам у Біблії, ми отримуємо все необхідне для того, щоб приносити рясний плід.