Копаючись у старих листах, я побачила серед них пов’язку на око з написом: “Я проходжу лікування”. Тут же хвилею наринули спогади. Цю пов’язку носив мій чотирирічний син, і йому тоді закапували в око пекучі краплі. В одному оці в нього були слабкі м’язи, тому він повинен був по кілька годин на день носити пов’язку на іншому, щоб слабке око активніше працювало і розвивалося. Крім того, йому знадобилася операція. Він мужньо переносив усі випробування, покладаючись на Бога своєю дитячою вірою, хоч і шукав у нас батьківської підтримки. Завдяки труднощам його характер набув стійкості.

Проходячи через негаразди та страждання, люди часто змінюються. Апостол Павло пише, що хвалиться скорботами, тому що “утиски приносять терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію” (Рим. 5:3-4). Павло був знайомий із випробуваннями. Він не тільки терпів аварії корабля, але й провів багато часу у в’язниці. На підставі пережитого він писав віруючим у Римі, що “надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом” (в. 5). Апостол знав: якщо ми покладаємося на Христа, Дух Божий зберігає нашу надію живою.

Із якими б труднощами ви не зіткнулися, знайте, що Бог вилив Свою благодать і милість на вас. Він любить вас.