Енн прийшла до хірурга на огляд. То був її старий знайомий. Після огляду лікар запитав: “У вас є запитання?” “Так, – відповіла Енн.– Ви в неділю ходили до церкви?” Питання не було засуджуючим. Із його допомогою дівчина хотіла розпочати розмову про віру.
У хірурга були не найприємніші дитячі спогади про церкву. Але завдяки питанню Енн і бесіді він переосмислив роль Ісуса Христа і церкви у своєму житті. Пізніше Енн подарувала лікарю Біблію з його ім’ям на обкладинці. Він прийняв її зі сльозами на очах.
Іноді ми боїмося агресії з боку невіруючих людей або самі не хочемо здатися агресивними, тому не наважуємося заговорити про віру. Але є чудовий спосіб залучити людину до дружньої бесіди – задати питання.
Ісус, Бог у тілі, знав усе, але ставив багато запитань. Ми не завжди можемо зрозуміти, з яким наміром Він це робив, проте Його питання безумовно викликали інтерес і спонукали до розмови. Своїх майбутніх учнів Він запитав: “Чого ви шукаєте?” (Ів. 1:38). Господь сказав сліпому Вартимею: “Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?” (Мр. 10:51; Лк. 18:41). До розслабленого Він звернувся із запитанням: “Хочеш бути здоровим?” (Ів. 5:6). І в кожному з наведених випадків після запитання відбувалися зміни в житті.
Чи є серед ваших знайомих людина, з якою ви хочете поговорити про віру? Попросіть Бога, щоб Він поклав вам на серце правильні запитання.
