У 1892 році хворий на холеру мешканець Гамбурга випадково заніс інфекцію через річку Ельба до міської системи водопостачання. Через це протягом кількох тижнів померло 10 тисяч жителів міста. За вісім років до того німецький мікробіолог Роберт Кох зробив відкриття: холера передається через воду. Відкриття Коха підштовхнуло чиновників великих європейських міст інвестувати в системи фільтрації для захисту води. Натомість влада Гамбурга нічого не зробила. Посилаючись на великі витрати та сумнівні наукові дані, вони ігнорували чіткі попередження, у той час як їхнє місто наближалося до катастрофи.

У Книзі Приповістей багато мовиться про тих, хто бачить небезпеку, однак відмовляється діяти. “Мудрий бачить лихе – і ховається” (Пр. 27:12). Коли Бог допомагає нам заздалегідь побачити небезпеку, яка до нас прямує, зазвичай виникає спонука вжити необхідних заходів. Ми мудро змінюємо напрямок або ж готуємось з належними пересторогами, наданими Богом. Ми щось робимо. Нічого не робити – то цілковите безумство. Люди можуть пропустити попереджувальні знаки і, відповідно, рухатись до катастрофи. “Безумні йдуть – і караються” (в. 12).

Через Господа Ісуса Христа Бог показує нам шлях, яким треба йти, і попереджає про труднощі, які нас очікують. Якщо ми нерозумні, то біжимо назустріч небезпеці. Але краще прислухаємось до Його мудрості і змінимо курс.