Сусідка по кріслу в літаку розповіла мені, що вона нерелігійна людина, однак іммігрувала в місто, де проживає багато християн. Коли вона згадала, що більшість її сусідів ходять до церкви, я запитав про її власний досвід. Жінка сказала, що ніколи не зможе віддячити за їхню щедрість. Коли вона привезла свого батька-інваліда до нової країни, сусіди побудували пандус до її будинку і подарували лікарняне ліжко та медикаменти. “Якщо християнство робить людей такими добрими, то християнами мають бути всі”, – сказала вона.

Господь Ісус сказав Своїм учням: “Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі” (Мт. 5:16). Петро чув повеління Христа і передав його далі: “Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немовби злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога” (1 Петр. 2:12).

Наші сусіди, які не вірять в Ісуса, можуть не розуміти, у що ми віримо і чому ми в це віримо. Не переймайтеся цим, адже є ще одна річ, яку вони не можуть зрозуміти: надзвичайність нашої любові. Моя сусідка в літаку дивувалась, що її сусіди-християни продовжують піклуватися про неї, хоча вона, за її словами, “не одна з них”. Вона знає, що її люблять заради Ісуса, і дякує за це Богу. Можливо, вона ще не вірить у Нього, але вона вдячна за те, що вірять інші.