Наші автори

Переглянути усе
Adam R. Holz

Адам Хольц

Адам Хольц − старший редактор-кореспондент сайта “Focus on the Family” (“Сім’я у фокусі”). Крім цього він працює помічником редактора журналу “Discipleship” (“Учнівство”), а також пише матеріали для біблійних уроків “Beating Busyness” (“Повна залученість”). Адам одружений на Дженніфер, служебниці пресвітеріанської церкви. У них троє дітей, які люблять плавання, гімнастику, театр, грати на піаніно і питати тата, що на десерт. У вільний час Адам захоплюється грою на електрогітарі.

Статті Адам Хольц

“Поможи недовірству моєму!”

“Де моя віра? Навіть у глибині душі немає нічого, крім порожнечі і темряви… Боже, якщо ти є, будь ласка, пробач мені”.

Тиха вірність у Христі

Спочатку я не звернув на нього увагу. Я ночував у готелі і спустився на сніданок. У залі було ідеально чисто. Буфетний стіл уставлений стравами, холодильник заповнений, столові прилади в контейнері ретельно складені. Краще не могло і бути.

Прагнення відволікатись

Я поклав телефон на місце, втомившись від численних фотографій, ідей та сповіщень, які транслював маленький екран. Потім я взяв його й увімкнув знову. Навіщо?

Не буду згадувати гріха

Якось грудневого ранку 1992 року я їхав дорогою на пікапі свого діда, як раптом задні колеса почало заносити. Я не бачив ожеледиці, але добре її відчув. Машину стало кидати з боку в бік: один занос, другий, третій – і ось, я опинився в повітрі, зірвавшись з п’ятиметрового насипу. Пам’ятаю, як подумав: “Це круто, ось тільки вмирати не хочеться”. За мить машина приземлилася на крутий схил і, перекидаючись, покотилася вниз. Я виліз із розбитої кабіни, на щастя, цілком неушкодженим.

Перший у списку

Задзвонив будильник, і я вистрибнув із ліжка наче на бігову доріжку. Відвезти дітей до школи. Готово. Дістатися до роботи. Готово. Я прямо на ходу складав план дій, у якому особисті та професійні завдання лавиноподібно котилися одне за одним:

Відкриті простори

У книзі “Межа” д-р Річард Свінсон пише: “Нам потрібне місце, де ми можемо перевести подих. Нам потрібна свобода мислити і дозвіл на зцілення. Постійна швидкість знекровлює наші стосунки… Наші діти поранені лежать на землі, збиті нашими швидкісними добрими намірами. Хіба Бог заохочує виснаження? Хіба Він більше не провадить Свій народ до тихих вод? Хто позбавив нас широко відкритих просторів минулого, і як нам їх повернути?” Свінсон каже, що нам у житті потрібна тиха родюча “земля”, де ми можемо зустрітись з Богом і заспокоїтись у Ньому.

Більше, ніж посли бренду

В епоху інтернету конкуренція стала особливо гострою. Компанії постійно розробляють нові способи приваблення клієнтів. Візьмемо, наприклад, автомобілі Subaru. Власники цих автомобілів, як відомо, особливо віддані цьому бренду; тому компанія запропонувала “палким шанувальникам” стати “послами бренду”.

Ніхто не дивиться?

Наш пес Вінстон знає, що гризти взуття не можна. Тому він вигадав хитру стратегію. Ми називаємо її “грішити за дверима” . Якщо Вінстон побачить випадково залишений черевик, він із недбалим виглядом, ніби нудьгуючи, прямує до нього. Бере черевик у зуби і так само ліниво йде до дверей. Нічого особливого, дивитися нема на що. “Мамо! Вінстон поніс твій черевик за двері!”

Євангеліє в несподіваних місцях

Нещодавно я опинився в місці, яке безліч разів бачив у кіно і по телевізору, – в Голлівуді! Величезні білі літери, що вишикувалися на знаменитому пагорбі, було як на долоні видно з вікна мого готелю.

Як я кермую?

“Куди ти преш!” – вирвалося в мене, коли мою машину підрізала вантажівка. Я ледве уникнув зіткнення і раптом побачив у нього на бампері напис: “Не подобається, як я кермую? Зателефонуйте!” та номер телефона. Як не подзвонити? Набравши вказаний номер, я висловив оператору все, що думав щодо того, що сталося. Вона записала номер вантажівки і втомлено сказала: “Знаєте, ви також можете повідомляти і про тих, хто кермує добре”.

Поливання бур’янів

Цієї весни наше подвір’я атакували бур’яни, наче з “Парку юрського періоду”. Один із них був настільки великим, що я, намагаючись його вирвати, боявся, аби не травмуватись самому. Шукаючи в підсобному приміщенні лопату, щоб викопати бур’ян, я побачив, як моя дочка почала поливати його водою. “Навіщо ти поливаєш бур’ян?!” – вигукнув я. “Хочу побачити, наскільки великим він стане!” – з бешкетною посмішкою відповіла дочка.

Перезапуск благодаті

За останні кілька десятиліть до кінематографу увійшло нове слово: перезапуск. Кінематографічною мовою це означає новий переказ старої історії. Деякі перезапуски являють собою повторну екранізацію добре відомого фільму. Інші беруться за більш амбітне завдання і переказують стару історію на новий лад. Але в будь-якому випадку перезапуск – це спроба переробити чи оновити щось. Це новий початок, прагнення вдихнути нове життя в старий сюжет.

Очищені повністю

Нещодавно ми з дружиною прибирали дім перед приходом гостей. Я помітив темні плями на білому кухонному кахлі на підлозі; щоб його очистити, мені треба було стати на коліна.

Кавове дихання

Одного ранку я сидів у своєму кріслі. З верхнього поверху до мене спустилась моя найменша дочка і одразу стрибнула мені на коліна. Я по-батьківськи її приголубив і поцілував у голову. Вона була задоволена. Однак потім вона зморщилась і недоброзичливо подивилась на мою чашку з кавою. “Тату, – урочисто оголосила дочка, – я тебе люблю, однак мені не подобається, як ти пахнеш”.

Благодать посеред хаосу

Я мирно дрімав, як раптом з підвалу пролунав різкий звук, від якого завібрували стіни. Це мій син узяв акорд на своїй електрогітарі. Дрімота одразу зникла. Через декілька секунд пролунала інша музика. Донька почала грати на піаніно гімн “О, благодать”.