Викопуйте!
Коли в стосунках між братом Ребекки і його дружиною виникли проблеми, Ребекка почала наполегливо молитися за їхнє примирення. Однак вони розлучилися. За згодою брата вже колишня дружина забрала дітей зі штату, і Ребекка більше ніколи не бачила дорогих її серцю племінниць. Роками пізніше Ребекка сказала: “Я намагалася самостійно впоратися зі смутком і дозволила йому пустити в моєму серці коріння гіркоти, яка почала розповсюджуватися на родину і друзів”.
Хто ви такий
Його звуть Дніан, і він вважає себе студентом світу. “Це дуже велика школа”, – каже він про всі міста, які відвідав. У 2016 році Дніан розпочав свою чотирирічну подорож на велосипеді, аби познайомитися з людьми і чомусь у них навчитися. Якщо виникає мовний бар’єр, люди, за його словами, іноді можуть зрозуміти один одного простим поглядом. У спілкуванні з людьми він також користується додатком-перекладачем на телефоні. Він не вимірює свою подорож милями, які проїхав, або визначними місцями, які побачив. Натомість він вимірює її людьми, які на нього вплинули: “Можливо, я не знаю вашої мови, однак я хотів би дізнатися, хто ви”.
Різдво з розпродажу
Одній матері здалося, що вона занадто багато витрачала коштів на різдвяні подарунки дітям, тому одного року вона вирішила спробувати дещо інше. Упродовж декількох місяців перед Різдвом жінка вишукувала на розпродажах недорогі вживані речі. Вона придбала більше подарунків, ніж зазвичай, втім за значно дешевшими цінами. На Святвечір діти радісно відкривали один подарунок за іншим. Наступного дня подарунків було ще більше! Мати почувалася винною через те, що не купила нові подарунки, тому вона придбала ще. Діти почали їх відкривати, втім швидко поскаржилися: “Ми втомилися відкривати подарунки! Ти подарувала їх занадто багато!” Нетипова реакція дітей різдвяного ранку, чи не так?!
Якби ми тільки могли…
Від сильних вітрів плакучий кедр хитався зі сторони в сторону. Регі любила це дерево, бо воно не лише давало тінь від палючого сонця, але і служило своєрідним парканом. Однак тепер сильний буревій виривав його з корінням. Регі та її п’ятнадцятирічний син швидко побігли рятувати дерево. За допомогою сорока-кілограмової рами, упертої в стовбур, вони намагалися не дати дереву впасти. Але сили були нерівні.
Не вистачає мудрості?
Дворічний Кеннет безслідно зник. Втім через три хвилини після дзвінка його матері до служби порятунку рятівник знайшов його в двох кварталах від дому на місцевому ярмарку. Мама пообіцяла, що сьогодні він туди піде з дідусем, але трохи пізніше. Втім Кеннет сам поїхав туди на іграшковому тракторі і припаркував його на своєму улюбленому місці. Коли хлопчика повернули додому, тато на всяк випадок вийняв з іграшки батарейку.
Ірраціональні страхи
У цьому немає жодної логіки, однак після смерті своїх батьків я боялася, що вони про мене забудуть. Звичайно, їх більше не було на землі, однак саме це сповнювало мене цілковитою непевністю. Я була молодою незаміжньою дівчиною і не розуміла, як без них далі жити. Відчуваючи себе по-справжньому одинокою і самотньою, я зверталася до Бога.
Дивовижна нагорода
Вчителька Донелан завжди любила читати і одного дня це захоплення по-справжньому окупилося. Вона планувала подорож і переглядала свій довгий страховий поліс, як раптом на сторінці 7 виявила інформацію про дивовижну нагороду. Проводячи конкурс “Корисно читати” , компанія дарувала 10 000 доларів першій людині, яка дочитає до цього пункту договору. Компанія також пожертвувала декілька тисяч доларів школам району, де жила Донелан, з метою підвищення грамотності дітей. Донелан каже: “Я завжди була занудою, яка читає контракти. І здивувалася більше всіх!”
Доброта
Розчарувавшись і прагнучи більш значимого життя, Леон звільнився з роботи у фінансовій сфері. Одного разу він побачив безпритульного, який на розі вулиці тримав табличку зі словами: “ДОБРОТА – ЦЕ НАЙКРАЩІ ЛІКИ”. Леон каже: “Ці слова справили на мене велике враження. Я наче прозрів”.
Погляд згори
Коли в 1970-х роках Пітер Уелч був іще хлопцем, працювати з металошукачем було для нього лише хобі. Однак з 1990 року він почав проводити металопошукові екскурсії для багатьох людей з усього світу. Разом вони зробили тисячі відкриттів, виявивши мечі, стародавні коштовності, монети. За допомогою комп’ютерної програми на основі супутникових зображень вони шукали ймовірне місцерозташування стародавніх доріг, будівель та інших споруд на території Англії. Пітер каже: “Погляд згори відкриває зовсім інший світ”.
Розкриті обійми
Сейді і його родина дотримуються принципу “розкритих обіймів і гостинного дому”. Він каже, що у їхньому домі раді вітати всіх, “особливо тих, хто перебуває у скрутних обставинах”. Саме у такій родині він зростав зі своїми дев’ятьма братами та сестрами в Ліберії. Їхні батьки завжди гостинно приймали інших людей. Сейді каже: “Ми зростали громадою. Ми любили один одного. Всі були відповідальні за всіх. Мій тато вчив нас любити один одного, турбуватися один про одного і захищати один одного”.
Оточені турботою
Деббі, власниця сервісу з прибирання, постійно займалася пошуком клієнтів, щоб розвивати свій бізнес. Під час однієї телефонної розмови вона почула відповідь жінки: “Я тепер не можу собі цього дозволити, бо зараз проходжу курс лікування раку”. Тоді Деббі вирішила, що “не залишить жодну жінку, яка проходить курс лікування раку. Їхні будинки прибиратимуть безкоштовно”. Отже, в 2005 році вона започаткувала благодійну організацію, завдяки якій компанії надавали жінкам, які борються з раком, безкоштовні послуги по прибиранню. Одна з таких жінок відчула приплив упевненості, коли вона, прийшовши додому, побачила, що дім був прибраний. Тоді вона сказала: “Я вперше по-справжньому повірила, що можу перемогти рак”.
Удар крота
Ви ймовірно знаєте, що це таке. Після медичної процедури продовжували надходити рахунки: від анестезіолога, хірурга, лабораторії, фонду. Джейсон зазнав цього після невідкладної операції. Він скаржився: “Страхування не покриває всі витрати; ми винні тисячі доларів. Як тільки ми зможемо сплатити ці рахунки, життя буде добрим, і я буду задоволеним! Мені здається, наче я граю в аркадну гру «Вдар крота»”. У цій грі з нір вилазять пластикові кроти і гравець несамовито б’є їх дерев’яним молотком.
Місце приналежності
Через кілька років після трагічної втрати своїх перших дружини і чоловіка, Роббі і Сабріна закохалися, одружилися і об’єднали свої дві родини. Вони побудували новий дім, назвавши його єврейським словом “Хавіла” , яке означає “народжений в муках”. Ця назва означає робити щось прекрасне через біль. Подружжя каже, що вони побудували дім не для того, щоб забути минуле, а щоб “народити життя з попелу і радіти надії”. Для них “це місце приналежності, місце, в якому всі радіють життю і тримаються за обітницю майбутнього”.
Єдиний Цар
П’ятирічному Елдону, який слухав розповідь пастора про те, як Ісус залишив небеса і прийшов на землю, аж дух перехопило, коли той в молитві подякував Ісусу Христу за те, що Він помер за наші гріхи. “О, ні! Він помер?” – з подивом вигукнув хлопчик.
Чудовий плід
“Діти повинні мати можливість сіяти насіння усюди, де забажають, і спостерігати, що воно вродить”, – радить Ребекка Лемос-Отеро, засновниця організації “Міські квіти” . Хоча такий підхід – не кращий приклад акуратного садівництва, проте він відображає той факт, що кожне насіння має потенціал дарувати життя. Починаючи з 2004 року, організація “Міські квіти” насаджує сади у школах та на околицях бідних районів. Через садівництво діти дізнаються про поживні речовини та привчаються до праці. Ребекка каже: “Наявність у межах міста чудового зеленого простору… надає можливість дітям проводити час на вулиці, займаючись чимось продуктивним і прекрасним”.