Наші автори

Переглянути усе
Con Campbell

Кон Кемпбелл

Костянтин (Кон) Кемпбелл є старшим віце-президентом служіння “Хліб Наш Насущний”. Раніше він був професором Нового Заповіту в Євангельській школі Трійці в штаті Іллінойс і лектором Нового Заповіту в Богословському Коледжі Мура в Австралії. Він автор ряду книг по Новому Заповіту, серед яких “Paul and Union with Christ” (“Павло і єдність із Христом”), яка у 2004 році стала книгою року в області біблійних досліджень за версією журналу “Christianity Today”. Щоб тримати себе у формі, Кон любить час від часу грати в шахи.

Статті Кон Кемпбелл

Краса усиновлення

У 2009 році на екрани вийшов фільм “ Невидима сторона ”, який розповідає правдиву історію Майкла Оера, підлітка-безхатченка. Його до себе забирає родина, яка допомагає вивчитися і досягти успіху в американському футболі. В одному з епізодів родина каже Майклу про можливість його усиновити після декількох місяців перебування з ними, на що Майкл радісно вигукнув, що вже вважав себе частиною родини!

Ісус – наш мир

Монах на ім’я Телемах прожив тихе життя, однак його смерть у кінці четвертого століття змінила світ. Прибувши зі сходу в Рим, Телемах втрутився в кривавий спорт на гладіаторській арені. Перестрибнувши через огорожу, що відділяла глядачів від арени, Телемах спробував зупинити вбивчий бій гладіаторів. Однак розлючений натовп побив монаха камінням. Натомість імператор Гонорій був зворушений вчинком Телемаха і видав наказ, яким поклав кінець 500-річній традиції гладіаторських боїв.

Він нас чує

Американському президенту Франкліну Рузвельту часто доводилося проводити прийоми в Білому Домі, де на нього чекала черга охочих привітатися з ним. Однак він скаржився, що ніхто не звертає увагу на його слова. Отже, президент вирішив вдатися до експерименту. Кожному, хто підходив і тиснув йому руку, він казав: “Цього ранку я вбив свою бабусю”. Гості відповідали на кшталт: “Чудово! Так тримати. Нехай Бог вас благословить, сер”. Так тривало, допоки в кінці не дійшла черга до посла Болівії, і слова президента нарешті були почуті. Спантеличений посол прошепотів: “Впевнений, вона цього заслужила”.

Дослухайтесь до мудрих порад

Під час Громадянської війни в США президент Авраам Лінкольн захотів догодити одному політику і видав наказ передислокувати деякі полки. Коли міністр оборони Едвін Стентон отримав наказ, він відмовився його виконувати, назвавши президента безглуздим чоловіком. Коли Лінкольну доповіли про слова Стентона, той відповів: “Якщо Стентон назвав мене безглуздим, тоді так і є, бо він майже завжди правий. Втім хочу в цьому особисто переконатися”. Поспілкувавшись зі Стентоном, президент одразу зрозумів, що виданий ним наказ був помилковим, і він без вагань його відмінив. Хоча Стентон назвав Лінкольна безглуздим, президент вчинив мудро, не почавши наполягати на своєму. Натомість Лінкольн вислухав пораду, зважив її і змінив свій погляд.

Навчаючись через безглуздя

Чоловік ввійшов до невеликого цілодобового магазину в австралійському місті Вуллонгонг, поклав на прилавок банкноту номіналом у двадцять доларів і попросив її розміняти. Коли працівник магазину відкрив касовий апарат, відвідувач вийняв пістолет і наказав віддати йому всі гроші, що працівник магазину одразу й зробив. Чоловік забрав гроші і втік, залишивши на прилавку двадцятидоларову банкноту. Скільки ж грошей він забрав з касового апарата? П’ятнадцять доларів.

Знаючи Отця

За легендою, британський диригент сер Томас Бічем одного разу побачив у фойє готелю гарно одягнену жінку. Йому здалося, що він знає її, втім ніяк не міг згадати ім’я. Томас вирішив поговорити з нею. Під час розмови йому пригадалося, що в неї є брат. Сподіваючись, що це допоможе йому згадати цю жінку, Томас запитав, як справи в її брата і чи він досі працює на тій самій роботі. “О, у нього все добре, – відповіла вона, – він і досі король”.

Зміцнюватися благодаттю

Під час Громадянської війни в США за дезертирство карали смертю. Однак в Армії Союзу рідко страчували дезертирів, тому що головнокомандувач Авраам Лінкольн майже всіх їх прощав. Така політика викликала невдоволення в міністра оборони Едвіна Стентона, який вважав, що лояльність Лінкольна лише заохочувала до дезертирства. Натомість Лінкольн співчував солдатам, які в розпал битви втрачали самовладання і піддавалися страху. За це співчуття солдати ще більше полюбили Лінкольна, називаючи його “Батьком Авраамом”, і виявляли йому ще більшу вірність.