Зважаймо на чудеса
Деякі з нас схильні бачити в цьому світі лише погане. Але Джонс Девіт, відомий фотограф із Національного Географічного Товариства , використовує свою професію, щоб показати все прекрасне, що є у світі. Він довго споглядає і чекає на той момент, коли об’єктив раптово впіймає чудо, яке раніше не помічали. Джонс використовує фотоапарат, щоб знайти красу в обличчях звичних людей та в природі.
Великий Лікар
Коли лікар Ріші Манчанда запитує у своїх пацієнтів: “Де ви живете?”, його цікавить дещо більше, ніж просто адреса. Він хоче зрозуміти усталений спосіб життя хворого. Часто ті, хто приходять до нього за допомогою, живуть в умовах екологічного стресу. Цвіль, грибок, паразити й токсини – все це робить людей хворими. Тому Манчанда є прибічником групи лікарів, які зважають на первісні причини хвороб. Вони не лише старанно лікують, але й працюють над тим, щоб змінити умови життя.
Національний скарб
Одне рекламне агентство змінило на сучасний лад фото знаменитої скульптури Мікеланджело, яка зображує біблійного героя Давида. Але італійський уряд та керівництво галереї запротестували. На їх думку, зображення Давида з рушницею через плече (замість пращі) – то справжнє блюзнірство. Один із посадовців сказав: “Це все одно, що спотворити скульптуру молотком”.
Дари мудреців
Молода одружена пара мала більше любові, ніж грошей. Наближалося Різдво, обоє були стурбовані пошуками подарунка, який міг би показати, як сильно вони любили один одного. Нарешті, напередодні Різдва Делла продала своє довге по коліно волосся, щоб купити Джиму коштовний ланцюжок для годинника, якого він успадкував від свого батька та дідуся. Однак Джим щойно продав його, щоб купити набір коштовних гребінців для волосся Делли.
Не я
Один із найбільш прославлених оркестрових диригентів 20 століття Артуро Тосканіні був відомий своїм бажанням віддавати належне тим, хто дійсно на це заслуговує. Девід Юен у своїй книзі “Королі диригентського мистецтва” описує, як в кінці репетиції Дев’ятої симфонії Бетховена музиканти Нью-Йоркського філармонічного оркестру підвелися на ноги, щоб поаплодувати Тосканіні. Коли шквал овацій трішки затих, почувся надривний голос Артуро, що кричав зі сльозами на очах: “Це не я... Це Бетховен!.. Тосканіні ніхто”.
Серце Христа
Австралійський журналіст, який просидів 400 днів у єгипетській в’язниці, після звільнення зізнався, що має змішані емоції. Радість свободи затьмарювалась глибокою тривогою за долю тих друзів, що залишились у в’язниці. Журналіст зізнався, що було надзвичайно важко прощатися зі своїми колегами, не відаючи, скільки ще їм прийдеться сидіти у в’язниці.
Глибоке коріння
Секвоя − одна з найбільш великих і життєстійких рослин на землі. Вона може досягати 100 метрів заввишки, важити понад 1000 тонн і жити до 3000 років. Але це величне дерево у великій мірі зобов’язане своїм розміром тому, що його велика коренева система досягає 5 метрів глибини і розростається майже на пів гектара. Через це дерево впевнено стоїть, незважаючи на свою неймовірну висоту і вражаючу вагу.
Слова підбадьорення
На робочому місці слова підбадьорення мають неабияке значення. Те, як співробітники спілкуються один з одним, впливає на рівень задоволення клієнтів, прибутки компанії і робочу атмосферу. Дослідження показують, що в найбільш успішних робочих колективах люди кажуть в шість разів більше схвальних слів, ніж слів осуду чи сарказму. І навпаки, в найменш успішних колективах на кожне позитивне слово приходиться три негативних коментарі.
Один у космосі
Альфред Уорден – астронавт космічного корабля “Аполлон-15” – мав досвід перебування на зворотному боці Місяця. У 1971 році він протягом трьох днів самотньо керував командним модулем “Індевар”, в той час як два інших члени команди працювали в тисячах кілометрів від нього на поверхні Місяця. Єдиними його компаньйонами були зірки над головою – такі великі, що небо наче огортало його зоряною ковдрою.
Щоб хтось торкнувся
Комп’ютери в канадському метро зафіксували зворушливий момент, яким завершився напружений інцидент. На моніторах було видно, як 70-річна бабуся підійшла й ніжно торкнулась молодого парубка, гучні й загрозливі слова якого сполошили й перелякали інших пасажирів. Ласкавість цієї жінки вгасила агресивні емоції хлопця. Він сів на підлогу у вагоні зі сльозами на очах. “Дякую, бабусю”, – сказав він. Потім підвівся й пішов геть. Ця жінка пізніше зізналась, що теж була налякана. Але вона сказала: “Я – мати. А він потребував, щоб хтось до нього доторкнувся”.
Східне та західне мислення
Один вчитель із Північної Америки приїхав викласти свій курс учням у Південно-Східній Азії. Сталося, що після першого тесту, в якому потрібно було вибрати правильну відповідь, багато хто з учнів залишили деякі питання без відповідей взагалі. І це дуже здивувало вчителя. Роздавши студентам виправлені роботи, він запропонував їм наступного разу поставити відповідь навмання, замість того щоб нічого не писати. Тоді один з учнів підняв руку і здивовано спитав: “Але якщо я цілком випадково вгадаю відповідь? Це означатиме, що я знаю правильну відповідь, хоча це не так”. Учні та вчитель мали різне мислення й різний досвід.
Несподіване інтерв’ю
Якось вранці в переповненій приміській електричці один чоловік штовхнув і образив іншого пасажира. Це був звичний епізод про який можна лише забути. Але пізніше того дня сталась несподіванка. “Скривджений” виявився комерційним директором. І він написав своїм друзям у соцмережі: “Здогадайтесь, хто тільки-но з’явився до мене для співбесіди стосовно роботи?” Коли він додав пояснення ситуації, люди по всьому світі посміхались і водночас кривились. Уявіть лише, ви заходите до директора з надією отримати роботу і впізнаєте в ньому людину, яку ще сьогодні вранці штовхали й ображали.
Батьківщина
Молодий африканський біженець, якого всі звуть Стівен, – це людина без батьківщини. Він каже, що народився у Мозамбіку або Зімбабве, але ніколи не знав свого батька і рано залишився без матері. Він уникнув громадянської війни, подорожуючи з країни в країну як вуличний торгівець. Не маючи жодних документів, щоб довести місце свого народження, Стівен пішов до британського поліцейського відділку і попросив, щоб його заарештували. Перебування в тюрмі здавалося Стівену кращим за намагання якось вижити на вулицях міста без будь-яких прав.
Кільце-невидимка
Грецький філософ Платон (427–348 до Р.Х.) за допомогою алегорії висвітлював темну сторону людського серця. То була притча про пастуха, який випадково знайшов золоте кільце, що до того було сховане глибоко під землею. Сталося, що землетрус зруйнував стародавню гробницю в надрах гори, кільце вийшло на поверхню і зрештою стало знахідкою цього пастуха. Але головне, що пастух також відкрив магічну властивість цього кільця – можливість за бажанням ставати невидимим. Розмірковуючи про невидимість, Платон запитував: “Чи може людина встояти перед спокусою чинити зле, якщо точно знає, що його не спіймають і не покарають?”
Дерево біля води
Такому дереву можна позаздрити. Воно росте на родючому ґрунті неподалік річки. Йому не страшні засушливі дні. Це дерево, якому вода дає прохолоду й поживні речовини, проводить свої дні, підносячи гілля до сонця, скріплюючи землю коренем, очищуючи повітря листям і даруючи тінь усім, хто потребує захисту від спеки.