Наші автори

Переглянути усе
Sheridan Voysey

Шерідан Войсі

Шерідан Войсі – автор, лектор і радіоведучий в Оксфорді, Англія. Написав кілька книг, серед яких“Рік воскресіння: від розбитих мрій до нового початку” й “Радісне запрошення до життя, зміненого Ісусом”. Протягом багатьох років Шерідан вів радіопрограму “Відкриті Двері” – ток-шоу у прямому ефірі, що досліджувало питання життя, віри й культури, і яке можна було чути по всій Австралії. Регулярно виступає на різних конференціях і заходах по всьому світі. Має вчені ступені з теології та комунікації. Займався різноманітним лідерським служінням у багатьох церковних та міжцерковних організаціях. Його можна знайти в Інтерненті на сайті – www.sheridanvoysey.com. а також на Facebook (facebook.com/sheridanvoysey) і Twitter (@sheridanvoysey).

Статті Шерідан Войсі

Віра вигнанців

У червні 1965 року шестеро підлітків із острівного Королівства Тонга, що в південній частині Тихого океану, вирушили в море в пошуках пригод. Ті не змусили на себе чекати. У першу ж ніч шторм зламав щоглу та кермо. Декілька днів вони дрейфували без їжі та води, перш ніж дісталися до безлюдного острова Ата, де вони провели 15 місяців, поки не прийшла допомога.

Ремонт

Гараж у будинку моїх батьків зберігає багато спогадів. Наприклад, у суботу тато викочував машину у двір, щоб ми всередині могли зайнятися своїми справами. Моїм головним проєктом був ремонт випадково знайденого гоночного карта. Ми поставили йому нові колеса та приробили пластикове лобове скло. Потім тато стояв на перехресті, стежачи за рухом, а я азартно ганяв дорогою вздовж двору. Озираючись назад, я розумію, що в тому гаражі відбувалося щось більше, ніж ремонт старого карту. Там формувався характер хлопчика, і батько доклав багато зусиль, щоб прищепити біблійне уявлення про Бога.

Пори року

Нещодавно я натрапив на корисне слово – зимівля . Зима – це час, коли природа завмирає. Письменниця Кетрін Мей використовує слово “зимівля”, щоб описати нашу потребу у відновленні під час “морозних” сезонів життя. Я знайшов цю аналогію дуже корисною. Мій батько помер від раку. Втрата на кілька місяців позбавила мене життєвих сил. Не бажаючи сповільнювати ритм життя, я боровся з цією зимою, молячись, щоб скоріше повернулося літо.

Шукачі істини

Одна жінка розповіла мені, як у її церкві виникла суперечка, через яку громада мало не розділилася. А знаєте, про що сперечалися? Про те, плоска земля чи кругла! Через кілька місяців з’явилися новини про віруючого, який зі зброєю увірвався до ресторану, щоб врятувати дітей, з яких, як він вважав, знущалися у підсобному приміщенні. Ні дітей, ні підсобного приміщення в ресторані не виявилося. Чоловіка заарештували. В обох випадках люди начиталися в інтернеті конспірологічних теорій і повірили в них.

Орендований друг

У сучасному світі все більше людей почувають себе самотніми. Починаючи з 1990 року, кількість американців, у яких немає друзів, зросла в чотири рази. У деяких європейських країнах відсоток тих, хто почувається самотнім, зріс до 20, а в Японії літні люди вдавались навіть до вчинення злочинів, аби мати товаришів хоча б у в’язниці.

Гонитва за щастям

У газетній статті психіатр давав пораду читачці на ім’я Бренда, яка скаржилася на незадоволеність життям. Її амбітні проєкти не склалися, і вона страждала від розчарування. У відповідь психіатр написав, що людина і не повинна бути щасливою. Природою їй призначено “лише виживати і розмножуватися”. Ми приречені бігати за “привабливим, але недосяжним метеликом” щастя. “Дуже небагатьом, – додавав він, – вдавалося досягти задоволення”.

День смирення

Мене часто забавляють неофіційні святкові дні. У США тільки в одному лютому є День липких булочок, День тих, хто ковтає мечі, навіть День печива для собак! Сьогоднішній день названий Днем смирення. Смирення – загально визнана чеснота, варта того, аби це святкувати. Втім так було не завжди.

Йде відродження

Орукун – це маленьке містечко на півночі Австралії. Аборигени, які населяють його, походять з семи кланів. Хоч євангельська звістка досягла Орукуну ще століття тому, в громаді іноді й досі практикувався звичай: “око за око”. У 2015 році в стосунках між кланами зросла напруга, і коли сталося вбивство, принцип помсти вимагав, аби з родини вбивці також хтось помер.

Створені для пригод

Нещодавно я виявив дивовижну знахідку. Ідучи стежкою до скупчення дерев неподалік від мого будинку, я знайшов прихований ігровий майданчик: драбина, зроблена з палиць, яка вела до оглядового майданчика; гойдалки, зроблені з котушок старих канатів, що висіли на гілках. Там навіть був підвісний міст, розташований між гілками. Хтось перетворив стару деревину і старі канати на творчу пригоду!

Ким ви є

У 2011 році після десяти років бездітності ми з дружиною вирішили переїхати в іншу країну. Хоча було цікаво переїжджати, але мені довелося залишити роботу на радіо, яку я любив. Відчуваючи себе спустошеним, я попросив поради у свого друга Ліама.

Іди зі мною

Декілька років тому на верхні позиції музичних чартів піднялася популярна пісня, у якій хор співає приспів: “Ісус іде зі мною”. За цими словами криється вражаюча історія.

Як сестра з братом

Служитель попросив мене поговорити з Карен. Я знайшов її в кімнаті для розмов з червоними очима і мокрим від сліз обличчям. Сорокадворічна Карен довго мріяла про шлюб. І ось один чоловік виявив до неї інтерес. Але це був її начальник, і він уже був одружений.

Це ще не кінець історії

Коли британський драматичний серіал “ За службовими обов’язками ” завершувався, його заключну серію переглянула рекордна кількість телеглядачів, аби побачити, чим завершиться битва з організованою злочинністю. Однак фінал розчарував багатьох глядачів, бо натякав на перемогу зла. Один шанувальник телесеріалу сказав: “Я прагнув торжества справедливості. Ми потребували морального фіналу”.

Знайти притулок

Одного разу ми з дружиною відпочивали в чудовому готелі на березі моря. У ньому були великі стулчасті вікна і товсті кам’яні стіни. Якось опівдні почалася гроза, здіймаючи морські хвилі і з гуркотом б’ючи по нашим вікнам. Однак ми перебували в безпеці. Фундамент і стіни готелю були дуже міцними! І хоча за вікном лютувала гроза, наш номер був нашим притулком.

Метафора шлюбу

Після двадцяти двох років спільного життя я іноді дивуюся нашому щасливому шлюбу з Меррін. Я – письменник, а Меррін – статист. Я працюю зі словами, вона працює з числами. Я прагну краси, а вона прагне функціональності.