Наші автори

Переглянути усе
Sheridan Voysey

Шерідан Войсі

Шерідан Войсі – автор, лектор і радіоведучий в Оксфорді, Англія. Написав кілька книг, серед яких“Рік воскресіння: від розбитих мрій до нового початку” й “Радісне запрошення до життя, зміненого Ісусом”. Протягом багатьох років Шерідан вів радіопрограму “Відкриті Двері” – ток-шоу у прямому ефірі, що досліджувало питання життя, віри й культури, і яке можна було чути по всій Австралії. Регулярно виступає на різних конференціях і заходах по всьому світі. Має вчені ступені з теології та комунікації. Займався різноманітним лідерським служінням у багатьох церковних та міжцерковних організаціях. Його можна знайти в Інтерненті на сайті – www.sheridanvoysey.com. а також на Facebook (facebook.com/sheridanvoysey) і Twitter (@sheridanvoysey).

Статті Шерідан Войсі

Забитися знову

У 2012 році Філліпс, Крейг і Дін випустили пісню “Скажи своєму серцю забитися знову”. На написання пісні їх надихнула реальна історія про кардіохірурга. Після того, як хірург вийняв серце пацієнтки і зробив на ньому операцію, він повернув серце до її грудної клітки і почав обережно масажувати, аби повернути його до життя. Однак серце не забилося. Хірург вжив більш інтенсивних заходів, однак серце все одно не билося. Зрештою, хірург став навколішки біля непритомної пацієнтки і сказав їй: “Міс Джонсон, це ваш хірург. Операція пройшла дуже вдало. Ваше серце полагоджене. Тепер скажіть своєму серцю забитися знову”. І її серце почало битися.

Робити все, що завгодно

В одному фільмі, що вийшов нещодавно, самопроголошений “геній” пишномовно говорить на камеру про “жахіття, корупцію, неосвіченість та бідність”, називаючи життя безбожним і абсурдним. Таке мислення не є новим для багатьох сучасних кіносценаріїв, втім цікавим є те, до чого це мислення веде. В кінці фільму головний герой звертається до аудиторії та закликає робити все, що завгодно, аби хоч трішки віднайти щастя. У його випадку для цього потрібно розпрощатися з традиційною мораллю.

Ангел з ножів

Коли у Великобританії зросла кількість злочинів з використанням холодної зброї, в Британському центрі металообробки виникла ідея. Співпрацюючи з місцевою поліцією, центр спорудив і розмістив по всій країні двісті сейфів та провів кампанію за амністію. Було анонімно віддано сто тисяч ножів, деякі ще з кров’ю на лезах. Ці ножі доправили митцю Альфі Бредлі, і він їх затупив. Деякі ножі містили імена молодих жертв з посланнями каяття від колишніх злочинців. Потім з усіх 100 000 ножових знарядь створили скульптуру ангела зі сталевими крилами висотою у двадцять сім футів.

Поруч із вами

Працівники єрусалимської пошти щодня перебирають купи недоставлених листів, намагаючись все таки передати кожен лист адресату. Багато з цих листів опиняються у спеціально позначеній скрині під назвою “Листи до Бога”.

Знову друзі

Мама з маленькою донькою прийшла до церкви. Під час богослужіння людей запросили публічно прийняти Боже прощення. Маленька дівчинка аплодувала кожного разу, як хтось виходив наперед це зробити. “Вибачте, – пізніше сказала мати церковному лідеру. – Я пояснила дочці, що завдяки каяттю ми знову стаємо друзями з Богом, і вона просто хотіла кожного привітати”.

Радість в очікуванні страти

У 1985 році Ентоні Рея Хінтона звинуватили у вбивстві двох менеджерів ресторану. Хоча в момент вбивства він перебував далеко від місця злочину, його визнали винним і засудили до страти. На суді Рей простив тих, хто його обмовив, сказавши, що попри несправедливість він все одно відчуває радість. “Після смерті я піду на небеса, – сказав він, – а куди підете ви?”

Божа любов

Одного разу я відвідав збіднілі околиці Санто-Домінго в Домініканській Республіці. Будинки були споруджені з рифленого заліза, а над ними вільно звисали електричні дроти. Там я мав привілей поспілкуватися з родинами і почути, як церкви допомагали їм у боротьбі з безробіттям, наркоманією і злочинною діяльністю.

Таємничі помічники

Луїза страждає від м’язової дистрофії. Одного дня, намагаючись вийти з вокзалу, вона побачила перед собою великі сходи без ескалатора. Дівчина ледь стримувала сльози, як раптом з’явився чоловік, який узяв її сумку і допоміг піднятися сходами. Коли вона обернулася, щоб подякувати, його вже не було.

Велика плутанина

В книзі “Заклик до служіння” автор Роберт Колс, досліджуючи причини нашого служіння, розповідає зворушливу історію про служіння літньої жінки. Працюючи водієм автобуса, вона виявляла надзвичайну турботу про дітей, яких возила до школи кожного дня. Жінка питала їх про домашнє завдання і раділа їхнім успіхам. “Я хочу, аби діти досягнули успіху в житті”, – пояснювала вона свою мотивацію. Втім існувала ще одна причина.

Нове людство

Під час відвідин галереї “Тейт Модерн” в Лондоні я звернув увагу на один витвір мистецтва. Це була велетенська башта, створена бразильським митцем Сілдо Мейрелес із сотень старих радіоприймачів. Кожне радіо було ввімкнене і налаштоване на різну станцію, утворюючи какофонію безладної і нерозбірливої мови. Мейрелес назвав свою скульптуру “Вавилон”.

Хибні притулки

Коли наш пес Руперт був цуценям, він настільки боявся виходити на вулицю, що я мав тягти його до парку. Одного дня, привівши його туди, я нерозсудливо відстебнув поводок. Він побіг додому, у безпечне місце.

Дотик благодаті

В романі Лейфа Енгера “Мир, як ріка” розповідається про Єремію Ленд − одинокого батька трьох дітей, який працює двірником у місцевій школі. Він також є людиною глибокої, іноді дивовижної віри. Протягом усієї книги його віра часто випробовується.

Все це – дарунок!

В лондонському кафе “Рандеву” чудове освітлення, зручні кушетки, а повітря сповнене ароматом кави. Але там немає цін. Відкритий помісною церквою заклад, спочатку мав комерційне призначення, але потім сталися великі зміни. Власники кафе відчули, що Бог закликає їх вчинити дещо радикальне – цілком безкоштовне меню. Тепер ви можете замовити каву, тістечко або сандвіч без будь-яких грошей. Там навіть немає посудини для добровільних пожертвувань. Все це – дарунок!

Помножена щедрість

На Шеріл чекав сюрприз, коли вона під’їхала до наступного замовника піци. Вона думала, що то буде приватний будинок, але опинилась біля церкви. Шеріл зніяковіло внесла піцу у будівлю, де її зустрів пастор.

Божа сяюча краса

Острів Лорд-Хау – це маленький рай з білим пісочком та кришталево чистою водою, що знаходиться на схід від Австралії. Коли кілька років тому я відвідав це місце, то був вражений його красою. Тут можна плавати разом з черепахами. А ще поруч плавають Талассоми місячні, чий колір нагадує неонові рекламні щити. В тій лагуні я бачив коралові рифи, на яких кишіли риби-клоуни і риби-метелики, що так і норовили торкнутись моєї руки. Приголомшений блискучою красою, я не міг не прославити Бога.