Зважаймо на чудеса
Деякі з нас схильні бачити в цьому світі лише погане. Але Джонс Девіт, відомий фотограф із Національного Географічного Товариства , використовує свою професію, щоб показати все прекрасне, що є у світі. Він довго споглядає і чекає на той момент, коли об’єктив раптово впіймає чудо, яке раніше не помічали. Джонс використовує фотоапарат, щоб знайти красу в обличчях звичних людей та в природі.
Відкрити для зцілення
Ще в дитинстві я споглядав за тим, як мій батько орав цілину. В перший раз плуг вивертав великі камені, які мій батько відразу ж прибирав із поля. Потім він орав поле знову й знову. І з кожним разом плуг вивертав камінці все меншого розміру – їх батько теж відкидав. Так тривав процес оброблення землі.
Дар молитви
“Я навіть не уявляла, який то великий дар – молитва, поки не захворів мій брат, і ви всі не почали молитися за нього. Не в силі навіть висловити, яка то була втіха для мене!”
Я дивлюся на нічне небо. Мільярди зірок, краса Божої величі й премудрості, яка викликає в душі трепет і захоплення. Мені спокійно і радісно, що тепер я Його дитя, а Він мій Отець... Але кілька років тому все було зовсім по-іншому. Я дивилася на зірки і питала Бога: “Ти ж зміг створити цей Всесвіт, всі ці зірки. Невже Ти не можеш зцілити одне маленьке сердечко? Серце мого сина”.
Я вірила в Бога, напевно, як і більшість людей. Рівно настільки, щоб Він не доставляв мені занепокоєння. Коли щось траплялося і мені була необхідна допомога, я відразу згадувала про Нього, просила про допомогу.…
Спільні зусилля
“Чому щороку понад п’ять мільйонів людей платять гроші заради здолання смуги перешкод довжиною у кілька кілометрів, на якій вони змушені забиратися на вертикальні стіни, пробиратися через багнюку, влазити всередину вертикальної труби, де зверху зривається вода? Деякі сприймають це як виклик самому собі – бажають зміцнити свою витривалість або здолати якісь страхи. Інших приваблює командна робота, де ті, які змагаються, допомагають та підтримують один одного. Хтось назвав ці перегони «зоною не осудження», де цілком незнайомі люди допомагають один одному досягти фінішу” (Стефані Кановіч, “Вашингтон Пост” ).
Я Господом тішитись буду
Маючи схильність до песимізму, я швидко роблю висновки, що ті або інші ситуації відіграють в моєму житті негативну роль. Коли, незважаючи на всі зусилля, щось руйнує мій проект на роботі, дуже легко приходить переконання, що вся моя робота не матиме успіху. І взагалі, горе мені, бо я – жахлива мати, яка неспроможна нічого зробити путнього. Невдачі в одній сфері мого життя чомусь роблять мене зневіреною у багатьох інших сферах.
Справжня вірність
Спортивні вболівальники люблять співати пісні, що вихваляють їхні улюблені команди. Коли бачиш написи, які вони носять, і коли чуєш, про що вони говорять із друзями, то відразу стає зрозумілим, за які команди вони вболівають. Мої капелюхи, майки й розмови вказують, що я люблю команду “Детройтські тигри”.
