Багато прекрасного
За декілька хвилин до своєї смерті художниця та місіонерка Ліліас Троттер виглянула з вікна й побачила видіння небесної колісниці. За словами біографа, подруга запитала її: “Ти бачиш щось прекрасне?” І та відповіла: “Так, дуже багато прекрасного”.
Божий шлях
“Ми йдемо сюди”, – сказав я в черговий раз своєму синові й торкнувся його плеча, спрямовуючи крізь натовп за його мамою та сестрами у парку розваг, який ми відвідали всією сім’єю. Ці слова я змушений був говорити ще частіше, коли надворі почало вечоріти. Малий втомився і дедалі ставав усе більш неуважним. “Чому він не може просто йти за мною” , – дивувався я.
Слухайся свого брата
“Маєш слухатися мене, бо я твій брат!” Цю вимогу неподалік від мого дому озвучив стурбований хлопець, чий менший брат відходив занадто далеко і цим змушував старшого брата непокоїтися. Було очевидно, що старша дитина правильно оцінювала ситуацію.
Благословення підбадьорення
У фільмі “Промова короля” йдеться про англійського короля Георга VI, який через те, що його брат зрікся престолу, несподівано став монархом. Країна знаходилася на межі Другої світової війни, тому урядовці хотіли, щоб король був гарним оратором і міг ефективно виступати по радіо. Однак проблема була в тому, що Георг VI дуже заїкався.
Неочікувана подія
У 1986 році в зоопарку на англійському острові Джерсі п’ятирічний Леван Меріт впав з шестиметрової висоти у вольєр до горил. Поки батьки та інші відвідувачі кликали на допомогу, дорослий самець на ім’я Джамбо став між кількома іншими горилами та малюком, що лежав нерухомо. Потім почав шльопати хлопчика по спині. Коли Леван прийшов до тями і заплакав, Джамбо відвів інших горил, в той час як працівники зоопарку і карета швидкої допомоги прибули рятувати хлопчика. Проминуло понад тридцять років, але Леван все ще розповідає по цього ласкавого велетня Джамбо, хто став для нього рятівником.
Знайти надію
Елізабет тривалий час боролася з наркотичною залежністю, а коли позбавилася цієї хвороби, то захотіла й іншим допомогти. Вона почала писати анонімні записки і розносити їх по місту. Ці записки Елізабет засовувала під двірники лобового скла і наклеювала на стовпчиках у парку. Колись вона шукала хоча б якихось ознак надії, і тепер робила так, щоб їх знаходили інші. Одна з її записок містила такі слова: “Є велика любов, і вона дарує надію”.
Для всього свій час
Вчора я купила квиток на літак для своєї старшої доньки, що вступила до коледжу. Дивуюсь, що клавіатура на моєму комп’ютері ще працює, якщо взяти до уваги ту кількість сліз, що я пролила на неї під час оформлення квитка на сайті авіакомпанії.
