“Що з тобою сталося?” – запитав Зіл, нігерійський бізнесмен, нахилившись над лікарняним ліжком в Лагосі. “Хтось вистрелив у мене”, – відповів молодий чоловік з перев’язаним стегном. Хоча самопочуття пораненого вже дозволяло повернутися додому, його не відпускали, допоки він не оплатить свій рахунок. Цим правилом керується багато місцевих державних лікарень. Порадившись із соціальним працівником, Зіл анонімно оплатив рахунок через благодійний фонд, який він раніше заснував як спосіб прояву своєї християнської віри. Він сподівається, що ті, хто отримали дар порятунку, колись також допоможуть іншим.

Тема пожертви за Божу щедрість неодноразово піднімається в усій Біблії. Наприклад, Мойсей, навчаючи ізраїльтян, як жити в Обіцяному Краї, наказав їм спочатку віддавати частку Богу (дивіться Повт. 26:1-3) і турбуватися про нужденних – про приходьків, сиріт та вдів (в. 12). Живучи у Краї, “що тече молоком та медом” (в. 15), ізраїльтяни мали виявляти Божу любов до нужденних.

Ми також можемо виявляти Божу любов, ділячись своїми матеріальними благами, неважливо, великими чи малими. Можливо, у нас немає можливості особисто пожертвувати, як це зробив Зіл, проте ми можемо просити Бога показати нам тих, хто потребує нашої допомоги.