Карен, учителька середньої школи, вигадала вправу “обмін багажем”, яка мала навчити її учнів краще розуміти один одного. Під час таких занять учні писали про свій емоційний багаж, який вони носили. Потім вони анонімно ділилися своїми записами з іншими. Це допомогло учням глибше розуміти труднощі своїх однокласників. Часто вони отримували чуттєві відповіді від своїх ровесників. Відтоді в класній кімнаті панувало глибше відчуття взаємоповаги між підлітками, які тепер проявляли емпатію один до одного.

У Святому Письмі Бог спонукає Свій народ з повагою ставитися до ближніх і виявляти любов до них (Рим. 12:15). На початку ізраїльської історії в книзі Левит Бог закликав ізраїльтян до прояву співчуття, особливо в стосунках з чужоземцями. “Будеш любити його, як самого себе, бо приходьки були ви в єгипетськім краї” (Лев. 19:34).

Через свої тягарі ми іноді почуваємося чужинцями, самотніми і знехтуваними, навіть серед своїх ровесників. Ми не завжди переживаємо такий досвід, на який спиралися ізраїльтяни в стосунках з чужоземцями, які жили серед них. Однак ми завжди можемо з повагою та розумінням ставитися до тих, кого Бог послав на нашому шляху. Ким би ми не були, сучасним учителем середньої школи чи ізраїльтянином, ми прославляємо Бога проявом емпатії.