Ми називали себе “сестрами в Христі”, втім почали поводитись так, наче вороги. Під час сніданку в кав’ярні я посперечалася з моєю білою подругою через різні расові погляди. Я дала собі слово, що більше не буду з нею зустрічатися. Однак через рік ми стали працювати в одній християнській організації і вже не могли не спілкуватися. Спочатку ми з небажанням поговорили про наш конфлікт, а згодом Бог допоміг нам простити одна одну і віддано нести служіння.

Бог також допоміг відновити стосунки між двома братами, Ісавом і Яковом, і благословив їхні життя. Колись Яків обманом позбавив Ісава батьківського благословіння. Однак через двадцять років Бог закликав Якова повернутися на батьківщину. У намаганні задобрити Ісава Яків вирішив послати брату щедрі дарунки. Натомість Ісав “побіг… назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали” (Бут. 33:4).

Їхнє возз’єднання слугує класичним прикладом важливості спочатку втихомирити свій гнів проти брата чи сестри, а потім принести Богу свої дари (Мт. 5:23-24). “Піди, примирись перше з братом своїм, – і тоді повертайся, і принось свого дара” (в. 24). Яків послухався Бога, примирившись з Ісавом і згодом спорудивши Господу жертовник (Бут. 33:20). Який чудовий порядок! Спочатку прагнути прощення і примирення, а потім зустрітися з Господом біля Його жертовника.