Мої квіти щось поїдало. Ще вчора вони гордовито піднімали свої голови, а тепер від них лишились лише безголові стебелини. Я оглянула подвір’я і виявила в дерев’яному паркані дірку, розміром з кролика. Кролики – милі створіння, однак тепер вони становили загрозу для мого саду.

Я замислилась. Чи не знищують подібні “непрохані гості” цвітіння Божого характеру в моєму житті? У Книзі приповістей 25:28 сказано: “Людина, що стриму не має для духу свого, – це зруйноване місто без муру”. У стародавні часи міський мур захищав від вторгнення ворогів. І навіть маленький отвір у стіні означав, що в небезпеці перебувало все місто.

Про самоконтроль сказано в багатьох приповістях. “Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі”, – написав мудрець (Пр. 25:16). Самоконтроль є плодом Духа, який оберігає нас від втрати ґрунту під ногами через власну нетерпеливість, гіркоту, жадобу та інші речі, які можуть знищити Божий урожай у нашому житті (див. Гал. 5:22-23). Самоконтроль – це вияв пильності, що шукає дірки в стінах нашого життя та вчасно їх латає.

Оглядаючи своє життя, я іноді бачу ці вразливі дірки, місця, в яких я знову й знову піддаюся спокусі. О, як мені потрібен Божий самоконтроль, аби вберегтися від подібних непроханих гостей!