Шістнадцятого червня 1858 року Авраам Лінкольн, новий кандидат від Республіканської партії до американського Сенату від штату Іллінойс, виголосив свою відому промову “Розділений дім”, звернувши увагу на напружені стосунки між різними групами в Америці стосовно рабства. Ця промова викликала ажіотаж як серед друзів, так і ворогів Лінкольна. Він відчував необхідність використати відомий і зрозумілий образ “розділеного дому”, вжитий Ісусом в Євангелії від Матвія 12:25. Лінкольн застосував цю метафору, “аби вона вразила людей і підштовхнула їх до усвідомлення тогочасних ризиків”.

Якщо розділений дім не здатен вистояти, то нерозділений, навпаки, триматиметься в єдності. Саме такою має бути Божа родина (Еф. 2:19). Хоча ми всі різні, але завдяки хресній смерті Ісуса примирилися з Богом та один з одним (вв. 14-16). Усвідомлюючи цю істину (див. Еф. 3), апостол Павло закликає віруючих в Ісуса “зберігати єдність духа в союзі миру” (Еф. 4:3).

Якщо напруга в стосунках між людьми, наприклад, між членами родини або віруючими, становить загрозу для порушення їхньої єдності, Бог через Святого Духа може дати мудрість та силу, необхідну для збереження цієї єдності. І це допоможе нам бути світлом у темному й розділеному світі.