“Більшість людей носять шрами, які інші не бачать і не розуміють”. Ці проникливі слова належать Андрелтону Сіммонсу, гравцю вищої бейсбольної ліги, який відмовився від участі в завершальній грі сезону 2020 року через проблеми з психічним здоров’ям. Розмірковуючи над своїм рішенням, Сіммонс відчув, що повинен поділитися своєю історією, аби надихнути інших людей, які стикаються з подібними проблемами, і нагадати про необхідність проявляти співчуття.
Невидимі шрами – це ті глибокі образи і рани, які не можна побачити, однак вони все одно викликають сильний біль і страждання. У 6-му Псалмі Давид відверто і чесно описав свої сильні страждання: “Тремтять мої кості, і душа моя сильно стривожена… Змучився я від стогнання свого… постелю свою обмиваю слізьми” (вв. 3, 4, 7). Хоча Давид і не розповідає про причину свого страждання, багатьом із нас зрозумілий його біль.
Реакція Давида на біль може нас підбадьорити. Попри сильні страждання він кликав до Бога. Щиро розкриваючи своє серце, він молився за зцілення (в. 3), порятунок (в. 5) та милість (в. 10). Навіть з питанням “Господи, доки?” (в. 4) стосовно його ситуації, Давид залишився впевненим, що Бог “благання [його]… вислухає” (в. 10) і діятиме у Свій час (в. 11).
Завдяки Богу надія завжди є.
