Неспішна благодать
Ви чули про термін “повільна мода”? Він відображає рух, спрямований на протистояння “швидкій моді” – індустрії, в якій домінує дешевий і недовговічний одяг. У швидкій моді одяг виходить з моди майже так само швидко, як і з’являється в магазинах; деякі бренди щороку утилізують велику кількість своєї продукції.
Мудрість, яка нам потрібна
У своїй монументальній книзі “Пандемія. Моторошна історія іспанського грипу” Джон Баррі розповідає про епідемію грипу 1918 року. Він показує, що для представників охорони здоров’я ця загроза не була несподіваною: вони заздалегідь очікували масового спалаху. Спеціалісти боялися, що Перша світова війна з сотнями тисяч солдатів, які сиділи в окопах і перетинали кордони, призведе до появи нових вірусів. Але цих знань було недостатньо, щоб зупинити спустошення. Можновладці, б’ючи в барабани війни, вдалися до насильства. За оцінками епідеміологів, від грипу померло п’ятдесят мільйонів людей, і це не враховуючи приблизно двадцяти мільйонів загиблих у кривавій війні.
Вибір
Через декілька тижнів після смерті близької подруги я розмовляла з її мамою. Я не наважувалась запитати, як у неї справи, бо вважала це недоречним, адже вона була в скорботі. Зрештою, я відкинула свої вагання і просто запитала, як вона тримається. І ось що вона сказала у відповідь: “Слухай, я обираю радість”.
Що може бути краще?
Ерік почув про любов Ісуса до нього, коли йому було близько двадцяти років. Він почав відвідувати церкву, де зустрів людину, яка допомогла йому краще пізнати Христа. Незабаром наставник Еріка доручив йому навчати невелику групу хлопців у церкві. З роками Бог покликав Еріка допомагати молоді з груп ризику в його місті, відвідувати людей похилого віку та проявляти гостинність до ближніх – і все це заради Божої слави. Зараз Еріку вже за п’ятдесят, і він пояснює, як сильно вдячний за те, що його рано навчили служити: “Моє серце переповнене бажанням ділитися надією, яку я маю в Ісусі. Що може бути краще, ніж служити Йому?”
Готові піти
Під час пандемії коронавірусу багато хто пережив втрату близьких. 27 листопада 2020 року наша родина поповнила їхні ряди, коли померла Бі Краудер, моя 95-річна мама, хоча й не від COVID-19. Як і багато інших родин, ми не змогли зібратися разом, щоб оплакати маму та підтримати один одного. Натомість ми використовували інші способи, щоб вшанувати її люблячий вплив, і знайшли велику втіху в її наполегливому твердженні, що якщо Бог покликав її додому, то вона готова і навіть прагне туди піти. З цією впевненою надією, про яку так багато свідчило мамине життя, вона зустріла смерть.
Набуття життя
Навчатися в християнському коледжі і вивчати Біблію було цілком природним кроком для Бретта. Зрештою, все своє життя він був серед людей, які знали Ісуса – вдома, в школі, в церкві. Тому він готувався до навчання в коледжі, аби зробити кар’єру в “християнській сфері”.
Я тебе бачу!
Лікар-окуліст допоміг трирічному Андреасу підібрати його перші окуляри. “Подивись у дзеркало”, – сказав він. Андреас подивився на своє відображення, а потім повернувся до батька з радісною і люблячою посмішкою. Тоді батько Андреаса ніжно витер сльози, що котилися по щоках сина, і запитав: “Що сталося?” Андреас обійняв батька за шию і сказав: “Я тебе бачу”. Він трохи відсторонився, нахилив голову і зазирнув батькові в очі. “Я бачу тебе!”
