Радісний дародавець
Миколай, який народився в третьому столітті, навіть не уявляв, що століттями пізніше його стануть називати Санта-Клаусом. Він просто був людиною, яка любила Бога і щиро турбувалася про інших, і яка була відома своєю щедрістю та добрими справами. За легендою, дізнавшись про родину, що перебувала у великій фінансовій скруті, Миколай вночі прийшов до її будинку і через відкрите вікно кинув всередину гаманець з грошима, який впав чи то у взуття, чи то в панчоху, що сушилася біля каміна.
Героїчні вчинки
Джон Харпер, сідаючи разом із шестирічною донькою на “Титанік”, навіть не уявляв, що трапиться згодом. Однак він достеменно знав, що любив Господа Ісуса Христа і прагнув, аби інші також Його пізнали. Тільки-но корабель врізався в айсберг і почав тонути, Харпер, будучи вдівцем, посадив свою маленьку дівчинку в рятівну шлюпку і поринув у навколишній хаос, намагаючись врятувати якомога більше людей. Роздаючи рятівні жилети, він, як повідомлялося, кричав: “Жінки, діти і невіруючі, сідайте в шлюпки!” Джон Харпер до останнього подиху свідчив оточуючим про Ісуса Христа. Він охоче віддав своє життя заради порятунку інших життів.
День заохочення
Перші волонтери щоденно виявляли відданість і відвагу, перебуваючи в епіцентрі лиха. Під час нападу на Всесвітній торговий центр в Нью-Йорку в 2001 році, коли було вбито і поранено тисячі людей, загинуло також понад чотириста рятівників. В пам’ять про них американський сенат назвав 12 вересня Національним днем заохочення.
Дотик до нужденних
Нікого не здивувало, коли Мати Тереза отримала Нобелівську премію миру. Згідно протоколу, вона отримала нагороду “від імені голодних, беззахисних, безпритульних, сліпих, прокажених, від усіх тих, хто почувався небажаним, нелюбимим і покинутим у суспільстві”. Саме цим людям вона служила більшу частину свого життя.
Погляд у вічність
Моя подруга Медлін молиться, аби її діти та онуки мали погляд у вічність. Її родина пережила важкий період, який закінчився смертю дочки. В той час як родина оплакує цю жахливу втрату, Медлін прагне, аби члени її родини все менше і менше виявляли короткозорість, будучи охоплені болем цього світу, а все більше і більше проявляли далекозорість, будучи сповнені надією на люблячого Бога.
Дар миру
“Я вірю в Ісуса. Він мій Спаситель, і я не боюся смерті”, – сказала сину перед своєю смертю Барбара Буш, дружина колишнього президента США Джорджа Г. У. Буша. Це дивовижне і впевнене твердження свідчить про сильну і глибоко вкорінену віру. Навіть перед смертю вона відчувала Божий дар миру, який походить від пізнання Господа Ісуса Христа.
Спів Отця
Денді подобається підбадьорювати людей своїм співом. Одного разу ми обідали в його улюбленому ресторані, і він помітив, що в офіціантки був дуже важкий день. Він задав їй кілька питань і потім, щоб розвеселити її, почав тихо співати просту веселу пісню. “Добрий сер, ви просто підняли мені настрій. Дуже вам дякую”, – зі щирою усмішкою промовила вона, записуючи наше замовлення.
Замість помсти
Після вбивства в 1956 році Джіма Елліота і чотирьох інших місіонерів жителями племені Хуаорані, ніхто не очікував того, що сталося потім. Елізабет, дружина Джіма, їхня маленька дочка і сестра іншого місіонера вирішили оселитися серед тих людей, які вбили їхніх рідних. Вони декілька років жили в громаді Хуаорані, вчили їхню мову і перекладали для них Біблію. Свідоцтво прощення і доброти цих жінок переконало тубільців у Божій любові і багато з них прийняли Ісуса, як свого Спасителя.
Чи є надія?
Едвард Пейсон (1783–1827) прожив надзвичайно важке життя. Смерть молодшого брата приголомшила його до глибини душі. Едвард тривалий час страждав від біполярного розладу і сильного головного болю. На додаток до цього він впав з коня, що призвело до паралічу руки, а потім він ледь не помер від туберкульозу! Однак Едвард не впадав у відчай і не втрачав надії. Його друзі казали, що перед смертю його сповнювала велика радість. Як таке можливо?
Двері примирення
Усередині кафедрального собору св. Патрика в Дубліні (Ірландія) є двері, які розповідають історію п’ятсотлітньої давності. В 1492 році дві родини, Батлери і Фіцджеральди, почали воювати за домінування у регіоні. Конфлікт загострився, і Батлери сховалися в соборі. Коли Фіцджеральди прийшли просити перемир’я, Батлери боялися відкривати двері. Тоді Фіцджеральди зробили у них отвір, і їхній лідер простягнув руку миру. Дві родини примирилися, і вороги стали друзями.
Той, Хто заспокоює бурі
Джім жваво розповідав про проблеми у своєму колективі на роботі, про розбрат, осуд і непорозуміння. Після години терплячого вислуховування його переживань, я запропонувала: “Давай запитаємо Ісуса Христа, що Він хоче, аби ми зробили у цій ситуації”. Ми п’ять хвилин посиділи в тиші. Далі відбулось щось дивовижне. Ми обоє відчули, як Божий мир огорнув нас, наче ковдрою. Ми розслабилися, відчуваючи Його присутність і керівництво, і з більшою впевненістю повернулися до обговорення труднощів.
Єдність
В 1722 році маленька група моравських християн, які жили на території сучасної Чеської Республіки, знайшли притулок від гонінь у маєтку великодушного німецького графа. Протягом чотирьох років туди прийшло більше 300 людей. Але замість того щоб стати ідеальною громадою, поселення наповнилося розбратами. Різні погляди на християнство принесли поділ. Те, що ці люди зробили потім, може здатися незначним рішенням, однак саме це стало початком неймовірного відродження. Вони почали зосереджуватися на спільних позиціях, а не на розбіжностях. Наслідком цього стала єдність.
Наш новий дім
Перша іммігрантка, яка прибула на територію США через острів Елліс в 1892 році, Енні Мур, мабуть, відчувала справжнє хвилювання, думаючи про новий початок на новому місці. Пізніше по її слідах пройшли мільйони. Еннi, будучи ще підлітком, залишила позаду важке життя в Ірландії, щоб почати нове. Несучи в руці лише одну маленьку сумку, вона приїхала з багатьма мріями, надіями та очікуваннями від держави можливостей.
Ти повернешся?
Шлюб Рона і Ненсі швидко руйнувався. У Ненсі виник любовний роман з іншим чоловіком, однак згодом вона покаялася в своєму гріху. Вона розуміла, чого Бог очікував від неї, однак це було важко. Вона розповіла Рону всю правду. Замість того, щоб вимагати розлучення, Рон вирішив дати Ненсі шанс повернути його довіру, показавши, що вона змінилася. Бог дивовижним чином відновив їхній шлюб.
Вірний у полоні
Харалан Попов і гадки не мав, як зміниться його життя, коли рано-вранці 1948 року до нього подзвонили в двері. Болгарська поліція без будь-якого попередження ув’язнила Харалана за його віру. Наступні тринадцять років він провів в ув’язненні, молячись про силу і мужність. Попри жахливе ставлення, він знав, що Бог був поряд, і ділився з в’язнями доброю звісткою про Ісуса Христа; і багато з них увірували.