Радісне поклоніння
Коли я ще шукала церкву для регулярного відвідування, одна подруга запросила мене на богослужіння до своєї общини. Ведучий об’явив пісню для загального співу, яка мені дуже подобалась, тому я співала з великим натхненням, пам’ятаючи пораду диригента студентського хору: “Передавай емоції!”
Розставання
Прощаючись зі своєю племінницею напередодні її переїзду для навчання в університеті, я відчула клубок у горлі. Перед цим вона протягом чотирьох років навчалася в коледжі, і лише півтори години їзди відділяли нас. Тепер вона буде на відстані 1200 км від мене і ми вже не зможемо регулярно зустрічатись. Але я вірила, що Бог попіклується про неї.
Керування гнівом
Якось я обідала зі своєю подругою, і вона поскаржилась, що їй вже вкрай набрид один із членів її сім’ї. Але вона довго не хотіла казати йому про ті його звички, що дуже дратували її. Коли ж спробувала сказати йому про це, то він відреагував лише саркастичними репліками, через що моя подруга спалахнула гнівом. Тепер вони об’явили один одному холодну війну: тріщина у сімейних відносинах лише збільшилась.
Приманка
Влітку 2016 року моя племінниця переконала мене пограти в “покемонів” – рольову гру на смартфоні з використанням камери. Суть гри полягає у ловінні маленьких створінь з японських мультиплікаційних фільмів. Коли покемон з’являється в грі, на екрані смартфона можна побачити кульки білого та червоного кольору. Щоб піймати покемона, потрібно пальчиком підштовхувати кульку в напрямку до нього.
Під Його крилами
Коли я думаю про захист, то пташине пір’ячко – це не те, що перше спадає на думку. Але хоча пір’їни здаються доволі слабким способом захисту, в них є дещо більше, ніж здається на перший погляд. Пташине пір’я – чудовий приклад Божого дизайну. Вони частково гладенькі й частково пухнасті. Гладенька частина пера має жорсткі колючки і маленькі крючечки, що зчіпляються разом немов блискавка комбінезона. Пухнаста ж частина зберігає тепло. Разом ці дві частини пера захищають птаха від вітру й дощу.
Мудрий будівничий
Соджорнер Трут, яка при народженні отримала ім’я Ізабелла Бомфрі, народилася в рабстві в 1797 році в місті Есопус, штат Нью-Йорк. Попри те, що майже всіх її дітей продали як рабів, у 1826 році вона разом із дочкою втекла від рабства і почала жити з родиною, яка заплатила за її свободу. Не допускаючи, аби несправедлива система і далі роз’єднувала її родину, вона звернулася до суду, щоб повернути собі свого маленького сина Пітера, що було справжнім подвигом для тогочасної афроамериканської жінки. Усвідомивши свою нездатність виховувати дітей без Божої допомоги, вона повірила в Христа і пізніше змінила своє ім’я на Соджорнер Трут, показуючи, що основою її життя є Божа істина.
Порятуйте нужденного
Що б ви обрали – гірськолижний відпочинок у Швейцарії чи порятунок дітей від небезпеки у Празі? Звичайний чоловік, якого звали Ніколас Вінтон, вибрав останнє. У 1938 році назрівала війна між Чехословаччиною та Німеччиною. Відвідавши табори біженців у Празі, де євреї жили в жахливих умовах, Ніколас відчув внутрішній поклик розробити план допомоги. Він зібрав гроші, аби ще до початку Другої світової війни безпечно перевезти з Праги до Великої Британії сотні дітей, про яких би потурбувались у британських родинах.
Очищені у вогні
Золото у двадцять чотири карати є майже 100-відсотковим золотом з мінімальною кількістю домішок. Однак такої чистоти складно досягти. Для процесу очищення зазвичай застосовується один із двох методів. Процес Міллера – швидший і дешевший, однак чистота золота сягає приблизно 99,95 відсотків. Процес Вулвілла потребує трохи більше часу і є дорожчим, втім забезпечує чистоту золота до 99,99 відсотків.
Царська родина
Чим ближче член королівської родини перебуває до престолу, тим більше про нього говорять у суспільстві. Про інших майже не згадують. У британській королівській родині на престол претендує майже 60 людей. Одним із них є лорд Фредерік Віндзор, який є 49-им у черзі на престол. Він не перебуває в центрі уваги, а веде тихе життя. Лорд працює фінансовим аналітиком, однак не вважається “працюючим членом королівської родини” – одним із тих, кому платять за представництво королівської родини.
Смуток, що став радістю
Згідно Джиму і Джеймі Датчер, які зняли відомий фільм про вовків, якщо у цих тварин гарний настрій, вони виляють хвостами і влаштовують метушню. Але після смерті члена зграї вовки сумують кілька тижнів. Вони відвідують місце, де помер їх побратим, і висловлюють скорботу опущеними хвостами і жалібним виттям.
Картина відчаю
Під час Великої депресії в Сполучених Штатах Америки відомий фотограф Доротея Ланж зробила знімок Флоренс Оуен Томпсон та її дітей. Ця відома фотографія під назвою “Мати-переселенка” є картиною материнського відчаю через наслідки поганого врожаю гороху. Ланж зробила це фото в місті Ніпомо (штат Каліфорнія), коли працювала для Адміністрації фермерської безпеки, намагаючись сповістити про потреби доведених до відчаю сезонних працівників на фермах.
Віра для терпіння
В 1914 році Ернест Шеклтон (1874–1922) керував невдалою експедицією до Антарктики. Коли його корабель, доречно названий “Витривалість” , потрапив у пастку крижаних брил в морі Уедделла, необхідно було мати терпіння, щоб вижити. Не маючи зв’язку з рештою світу, Шеклтон і його команда використали рятувальні човни, аби дістатися до найближчого берега, до острова Елефант. Хоча більшість членів команди залишилася позаду острова, Шеклтон разом із п’ятьма членами екіпажу два тижні плив (800 миль) по океану до Південної Георгії по допомогу для тих, хто залишився позаду. “Невдала” експедиція стала переможним включенням в історичні книги, коли вся команда Шеклтона вижила завдяки його мужності і терпінню.
Чудо білого снігу
У сімнадцятому столітті сер Ісак Ньютон за допомогою призми досліджував, як світло допомагає нам бачити різні кольори. Він зрозумів, що коли через предмет проходить світло, цей предмет отримує певний колір. Сніг утворений із зібраних разом багатьох кристаликів льоду, хоча окремо кожен із них є прозорим. Якщо світло проходить через усі кришталі, сніг здається білим.
Зміцнюючи слабкі коліна
В дитинстві мені здавалося, що пісня “Він подивився повз мої провини і побачив мою потребу”, яка написана Дотті Рамбо в 1967 році, називалася “Він подивився повз мої провини і побачив мої коліна”. Керуючись дитячою логікою, я дивувалася, чому Бог має дивитися на коліна. Можливо, тому що вони були слабкі? Пізніше я дізналася, що Дотті написала цю пісню про Божу безумовну любов у відповідь на переконання її брата Едді, що він не гідний любові через свої погані вчинки. Дотті запевнила його, що Бог бачив його слабкість, однак все одно любив.
Невдача неможлива
“Невдача неможлива!” Ці слова промовила Сюзан Ентоні (1820–1906), яка відома непохитною позицією стосовно прав жінок в США. Хоч Ентоні зазнавала постійної критики, а пізніше – арешту, суду і обвинувального вироку за незаконне голосування, вона заприсяглася ніколи не відступати від боротьби за право жінок голосувати, вірячи в справедливість своєї справи. Вона не побачила за життя наслідків своєї праці, однак її слова виявилися правдивими. В 1920 році дев’ятнадцята поправка до Конституції надала жінкам право голосувати.