У Його присутності
Монах брат Лоренс, що жив у 17-му столітті і був кухарем, молився вранці перед робочим днем так: “О, мій Боже… дай мені Твоєї благодаті, щоб міг залишатись у Твоїй присутності. Допоможи мені в моїй роботі. Нехай вся моя любов належить Тобі”. Працюючи, монах продовжував звертатись до Бога, прислуховувався до Його голосу для духовного керівництва і весь свій труд присвячував Йому. Навіть коли він був дуже зайнятий, все одно знаходив моменти відносної тиші, щоб попросити у Бога благодаті.
Скільки ж більше!
У жовтні 1915 року під час Першої Світової війни Освальд Чеймберс прибув до навчального військового табору неподалік Каїра, щоб у якості капелана нести служіння серед британських солдатів. Коли він об’явив про вечірнє служіння, 400 чоловік заповнили палатку, щоб послухати проповідь на тему “Яка користь від молитви?” Пізніше, маючи індивідуальні бесіди із солдатами, що посеред війни намагались знайти Бога, Освальд часто цитував слова Ісуса з Євангелії від Луки: “Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?”
Велика любов
Нещодавно ми взяли до себе на ночівлю нашу внучку Моріа. Їй лише один рік і 10 місяців, і вона вперше була в нас без своїх старших братів. Ми виливали на неї багато любові, приділяли їй всю свою увагу і з радістю виконували всі її забаганки. Наступного дня ми привезли її додому, попрощались і попрямували до дверей на вихід. Але коли Моріа побачила це, то, не кажучи ані слова, схопила свою сумочку (яка все ще стояла біля дверей) і почала йти за нами.
Як звуть твого батька?
Коли я купувала мобільний телефон в одній із країн Близького Сходу, мені ставили типові запитання: ім’я, національність, адреса. Але потім клерк, заповнюючи бланк, запитав мене: “Як звуть вашого батька?” Це питання здивувало мене і я поцікавилась, чому воно було важливе для покупки телефону. Виявилось, що в тій країні воно було необхідним для встановлення моєї особи. В деяких культурах дані про батька й родовід є дуже важливими.
Маємо Царя!
Після того, як я накинулась на свого чоловіка з образливими словами, Дух Святий вказав мені на біблійні вірші, що викривали мою гріховну поведінку. Чи була та дрібна причина, що зачіпала моє самолюбство, вартою того, щоб я руйнувала свій шлюб і виявляла непослух Богу? Звичайно, ні! Але на той момент, коли я просила пробачення у Господа і свого чоловіка, я вже нанесла коханій людині болючі рани.
Хочу поділитися з вами маленьким свідоцтвом про те, як Бог перемінив моє життя.
У мої ще юні 17 років я загрузла в гріхах. Тоді це здавалося весело, “прикольно”, модно. Але слава Богу, що Він мене зупинив. У кінці року, 30 грудня, я відвідала церкву і того ж дня покаялася, відкривши своє серце Ісусу Христу. Я хотіла почати НОВЕ життя в новому році. На той момент мені було 28. Минуло 4 роки. Разом із чоловіком і 5 дітками ми несемо служіння в церкві.
Я щодня дякую Богу, що витягнув мене із того бруду.
Слава Йому за це.
Юлія Душко, Україна
Діана була неймовірно щасливою, коли тест на вагітність виявився позитивним. Перша дитина. Але потім генетичний аналіз показав, що в дівчинки синдром Дауна. Діана вирішила, що Бог помилився...
“Усередині мене вирувала буря, всі мої мрії розбилися, – каже вона. – Розум занурився в пітьму, без кінця запитуючи: «Чому я?»”
Але Бог знає, що нам потрібно. Ця дитина стала для Діани досконалим дарунком, який допоміг зрозуміти всю глибину Божої любові.
Зараз Діана Сміт разом із чоловіком Аароном виховує п’ятьох дітей і веде блог для батьків, де часто пише про виховання дітей з особливостями розвитку.
Моя бабуся і декілька людей із нашого села увірували в Бога через одного брата, який повернувся з Німеччини. Бувши в полоні, він прийняв Христа і привіз добру звістку односельцям. Так новонавернені почали збиратися на служіння по домівках. Коли сходилися до моєї бабусі, то і я слухала проповідь та спів, сидівши біля печі. На той час мені було лише 3 роки. До кінця своїх днів бабуся водила мене на служіння.
У 1941 році почалася нова війна з Німеччиною. Під час окупації люди почали приходити до Бога. Так і моя мама прийняла хрещення. Згодом мама померла, а батька вбили на війні. Мені…
Хочу засвідчити вам про диво, яке Господь вчинив у моєму житті.
31 березня 2021 року я, моя старша дочка Кароліна та син Марк поверталися із західної України.
Ми купили обладнання для нашої сімейної пекарні і їхали додому в Київ через гори Карпати.
Я був дуже втомлений, оскільки провів за кермом близько двадцяти годин. На додаток до всього, навігатор повів нас короткою, але більш небезпечною дорогою. Так як я не знав шляху, то довірився навігаційному додатку в моєму телефоні.
Ми їхали дуже крутими гірськими серпантинами, які були зовсім неосвітлені, а дорога була дуже небезпечною.
У якийсь момент я відволікся і проїхав…
“Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!” (Псалом 118:17).
Ці рядки я написала у зв’язку з тим, що 16 років тому моя донечка Оленка пішла до свого Небесного Отця, але для мене вона жива до сих пір. Вона не померла, а просто пішла у вічне царство нашого Господа. І я живу, знаючи, що ми з нею зустрінемося. Своєю любов’ю до людей і силою духу вона залишила незабутній слід на землі. Тяжкий недуг припинив її земне життя, коли їй було 17 років, але вона встигла впустити Бога у своє серце, прийняти святе водне хрещення, не дивлячись на хворобу. З…
Кеті й Кендра були сусідками по кімнаті та найкращими друзями. Між ними був особливий дружній зв’язок, який з’єднує людей на все життя. Але одного разу взимку жахлива автомобільна аварія все змінила. Кендра загинула на місці. Кеті отримала важку травму. Не тільки фізичну, але й емоційну, тому що вижила в аварії, яка вбила її кращу подругу. Друзі та рідні раділи одужанню Кеті, але вона могла думати тільки про одне: “Вона вмерла, а я врятувалася”. Розбираючись зі своїм горем, Кеті усвідомила: все, що вона може зробити, – це довіритись Богу, Який проходив той шлях разом із нею.
Восени 1996 року через часті проблеми в усіх сферах мого життя, я став відвідувати екстрасенса, напевно, з відчаю. Здавалося, він допомагав мені в усьому: був наставником у бізнесі, “дбав” про моє здоров’я, контролював моє сімейне життя і багато чого іншого.
Я став залежним від екстрасенса. Я не міг обійтися без його поради в жодному питанні. Одного разу, коли господар, на якого я працював, був незадоволений результатом моєї праці, я знову звернувся за допомогою до “рятівника”. Він запевнив мене, що все буде добре. Однак господар звільнив мене і вимагав кругленьку суму (борг попереднього директора). Мій “друг” нічого не зміг зробити, тільки розвів…
Спочатку було...
Мені здається, що я вірив у Бога завжди. Як і багато моїх однолітків, христосався на Великдень, не надаючи особливого сенсу словам “Христос воскрес”. Знав, що щиро віруючі ходять до храму і моляться Богу перед іконами, хоча сам туди я не ходив і не молився до ікон. Але віруючим себе вважав. Жив по совісті, чинив, як вважав справедливим зі своєї точки зору. Якщо щось робив врозріз совісті, то завжди це міг пояснити або сам себе виправдати.
Мабуть, моя перша усвідомлена молитва (крім тих, що Богу доводилося вислуховувати перед моїми екзаменами і т. д.) була перед вінчанням із моєю дружиною Тетяною.…
Я хочу поділитися свідоцтвом про те, як Бог діє в моєму житті. У мене мама була віруюча, тому я з дитинства знала про Бога. Але ходила я своєю дорогою – палила цигарки, не приймала Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем, і, відповідно, не служила Йому. У 2005 році я захворіла психічно і не могла більше працювати. У 2009 році я звернулася до Бога в молитві: “Господи, я не можу позбутися цієї шкідливої звички”. Я могла не їсти, але продовжувала палити.
Та Бог змилосердився наді мною і звільнив мене від залежності, – і я вже більше 11 років вільна. Я покаялася,…