Як звуть твого батька?
Коли я купувала мобільний телефон в одній із країн Близького Сходу, мені ставили типові запитання: ім’я, національність, адреса. Але потім клерк, заповнюючи бланк, запитав мене: “Як звуть вашого батька?” Це питання здивувало мене і я поцікавилась, чому воно було важливе для покупки телефону. Виявилось, що в тій країні воно було необхідним для встановлення моєї особи. В деяких культурах дані про батька й родовід є дуже важливими.
Маємо Царя!
Після того, як я накинулась на свого чоловіка з образливими словами, Дух Святий вказав мені на біблійні вірші, що викривали мою гріховну поведінку. Чи була та дрібна причина, що зачіпала моє самолюбство, вартою того, щоб я руйнувала свій шлюб і виявляла непослух Богу? Звичайно, ні! Але на той момент, коли я просила пробачення у Господа і свого чоловіка, я вже нанесла коханій людині болючі рани.
Читайте вдумливо
Під час обговорення трилогії “Володар кілець” один підліток сказав, що надає перевагу книжній версії, а не фільму. Коли його запитали чому, він відповів: “Коли я читаю, то можу залишатись у цій історії стільки, скільки бажаю”. Є справді сила в тому, що коли ми зачитуємося книгою – особливо Біблією, ми наче входимо в неї, живемо в ній.
Перший крок
Фам Дашу відчував, що в його житті чогось не вистачає. Тому він почав ходити до церкви – тієї самої, яку відвідувала його дочка. Але вони ніколи не ходили туди разом. Колись давно він дуже її образив, і це вбило клин у їхні стосунки. Тому Там Дашу тихенько входив до церкви, коли служіння вже починалось, і виходив відразу по закінченні.
Він розуміє
Джон Баблер несе служіння капелана в поліції та пожежній охороні у техаському містечку. Протягом спеціальної відпустки він навчався в поліцейській академії, щоб краще розуміти ті ситуації, в яких часто опиняються правоохоронці. Проводячи багато часу з кадетами цього закладу і знайомлячись з багатьма труднощами професії поліцейських, Джон Баблер більше перейнявся співчуттям до цих людей і гостріше відчув свою недосконалість. Він сподівається, що в майбутньому зможе більш ефективно консультувати поліцейських, що страждають через втому, емоційні стреси та гіркоту втрат.
Написання листів
Моя мати й сестри полюбляють писати листи, що тепер стає втраченим мистецтвом. Щотижня вони пишуть з такою постійністю, що один із листоношів вже починає хвилюватись, якщо в їхніх поштових скриньках нічого нема! Їхні листи дихають життям, радістю, а також можуть містити сумні речі, залежно від того, чим сповнені дні.
Побачити Бога
Автор та пастор Ервін Луцер згадує одне телешоу, на якому ведучий Арт Лінклеттер мав діалог з маленьким хлопчиком, який взявся намалювати Бога. Здивований Лінклеттер зауважив: “Ти не зможеш цього зробити, тому що ніхто не знає, як виглядає Бог”. “Коли я намалюю, всі дізнаються!” – відповів хлопчик.
