Зсередини чи ззовні?
“Зміни: зсередини чи ззовні?” – такий був заголовок статті, яка відображала популярний сьогодні тренд. Йдеться про ідею, що зовнішні зміни – новий макіяж, імідж або поліпшення постави – можуть змінити внутрішнє відчуття і навіть саме життя.
Неочікувана благодать
То був суботній ранок, коли мені, учню старших класів, хотілося дістатися своєї роботи в місцевому клубі з боулінгу. Напередодні я допізна драїв брудну кахельну підлогу, тому що прибиральник захворів. Я не повідомив директору про це − вирішив зробити йому сюрприз. Зрештою, що може трапитися? – подумав я.
В першу чергу
Коли ви подорожуєте літаком, то перед зльотом співробітник авіакомпанії проводить невеличкий інструктаж з безпеки на випадок зниження тиску в салоні. Пасажирам рекомендують відразу ж надівати кисневі маски, що випадають з відсіків зверху. Причому потрібно в першу чергу самому надіти маску, перш ніж допомагати іншим. Чому? Тому що маємо спочатку подбати про власну безпеку.
Довіра
Через травму, отриману в 1992 році, я часто страждаю від хронічного болю у плечах та шиї. Коли болі дуже сильні, то не завжди буває легко довіряти Господу і славити Його. Але коли мені дуже важко, Божа постійна присутність втішає мене. Господь зміцняє мене й запевняє у Своїй незмінній любові, безмежній силі й благодаті, яка нас підтримує. У такі моменти мене підбадьорює рішуча віра Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Вони поклонялися Богу й вірили, що Він із ними, навіть у ситуації, що здавалась безнадійною.
Ісус любить Мейсель
Коли моя сестра Мейсель була ще маленькою, вона за своєю манерою співала відому християнську пісню: “Ісус любить мене – я знаю. Біблія каже Мейсель”. Це дуже дратувало мене! Як старша і більш мудра сестра, я знала, що правильні слова – “Біблія каже так”. Однак сестра все одно співала по-своєму.
Добра звістка для всіх
В багатоповерховому будинку, який знаходиться поруч із моїм, проживає близько 230 родин. І кожна людина має свою історію життя. Ось на десятому поверсі живе стара жінка, чиї діти вже виросли, одружилися і роз’їхалися хто куди. Тепер вона самотня. За кілька дверей від неї мешкає молода подружня пара з двома дітьми – хлопчиком та дівчинкою. Кількома поверхами нижче живе молодий хлопець, що служить в армії. Він вже був у нашій церкві. Можливо, відвідає її на Різдво. Я познайомилася з цими людьми минулого Різдва, коли члени нашої церкви обходили наш район, співаючи різдвяні пісні.
Чекання
“Коли вже буде Різдво?” – постійно запитували мене діти, коли ще були маленькими. Користуючись різдвяним календарем, ми відраховували кожний день в очікуванні свята.