Велике Світло
У 2018 році дванадцять тайських хлопців і їхній тренер спустилися в печеру з багатьма лабіринтами. Через несподівану повінь вони мусили іти вглиб печери, і їх змогли врятувати лише через два з половиною тижні. Команди дайверів прибули на порятунок, коли хлопці сиділи на невеликому кам’яному виступі, маючи лише шість мерехтливих ліхтариків. Вони годинами перебували в темряві, сподіваючись, що якимось чином з’явиться світло і допомога.
Довіра Богу попри небезпеку
Естер зростала у філіппінському племені, яке вороже ставилося до віри в Христа. Вона прийняла Ісуса лише після того, як її тітка помолилася за її зцілення від смертельної хвороби. Тепер Естер є лідером групи з вивчення Біблії в місцевій громаді. Вона це робить попри загрозу насилля і навіть смерті. Вона служить з радістю і каже: “Я не можу не розповідати про Господа Ісуса, бо я особисто відчула Божу силу, любов, доброту і вірність у своєму житті”.
Додаючи болю
У “золоту еру” радіо Фред Аллен (1894–1956) за допомогою комедійного песимізму намагався веселити покоління людей, які жили в часи економічної депресії та світових воєн. Його почуття гумору народилося з особистого болю. Ще до трирічного віку він втратив матір. Згодом його забрали від батька, який страждав від різних залежностей. Одного разу Фред врятував хлопчика з-під коліс автомобіля на жвавій вулиці Нью-Йорка і запитав його: “Що з тобою, хлопче? Ти не хочеш дорослішати і зазнавати проблем?”
Відважна віра
Під час Другої світової війни літак Према Прадхама (1924–1998) зазнав ворожого обстрілу і був збитий. Прем був поранений, але зумів безпечно приземлитися на парашуті. Внаслідок цього він кульгав решту свого життя. Одного разу він сказав: “У мене кульгава нога. Хіба не дивно, що Бог покликав мене проповідувати Євангеліє в Гімалаях?” Він проповідував у Непалі, зустрічаючи протидію. Його тримали у “підземеллях смерті”, де в’язні перебували в жахливих умовах. Десять з п’ятнадцяти років Прем провів у чотирнадцяти різних в’язницях. Однак його відважне свідоцтво принесло плід у вигляді змінених життів охоронців та в’язнів, які понесли послання Господа Ісуса своїм знайомим.
Хоробрий воїн
Діт Еман народилася в Нідерландах і була звичайною сором’язливою дівчиною. Вона любила життя, працювала і з задоволенням проводила час у колі сім’ї та друзів. І ось у 1940 році до країни вторглися німці. Пізніше вона написала: “Якщо на порозі небезпека, хочеться, як страус, занурити голову в пісок”. Але Діт відчула Божий поклик протистояти німецьким агресорам. Вона, ризикуючи власним життям, шукала прихисток для євреїв та інших переслідуваних людей. Ця скромна дівчина стала Божим воїном.
Вдячне серце
Мессаліна, дружина імператора Клавдія, звинуватила Сенеку, великого римського філософа (4 р. до Р. Х. – 65 р. після Р. Х.), у вчиненні перелюбу. Сенат засудив Сенеку до смертної кари, однак імператор Клавдій відправив його в заслання до Корсики, бо, ймовірно, усвідомлював безпідставність звинувачення. Можливо, саме це імператорське помилування надихнуло Сенеку написати: “Убивці, тирани, злодії, перелюбники, грабіжники, богохульники і зрадники будуть завжди, однак гіршим за все це є злочин невдячності”.
Божа воля
Слід зазначити, що Божу волю іноді складно виконувати. Він спонукає нас до правильних учинків. Господь закликає нас із терпінням переносити труднощі, любити неприємних людей, дослухатися до Його голосу всередині нас, робити те, що ми б ніколи не зробили. Отже, нам треба щодня казати своїй душі: “Слухай уважно. Мовчи і роби те, до чого закликає Господь Ісус”.
