Оселя Христа
Англійський проповідник Ф. Б. Мейєр (1847–1929) на прикладі яйця проілюстрував те, що він назвав “глибокою філософією Христа, Який перебуває в нас”. Мейєр зазначив, що відкладене яйце має “зародок життя”, який щодня зростає, допоки під шкаралупою не сформується курчатко. Подібним чином до нас приходить Ісус і живе з нами через Святого Духа, змінюючи нас. Мейєр сказав: “Відтоді Христос продовжує у вас зростати, охоплюючи все, що у вас є, і формуючи у вас Свій образ”.
Ознаки життя
Коли моїй дочці подарували двох крабів, вона насипала в скляний акваріум пісок, аби цим створінням було де лазити і рити нори. Потім вона наповнила акваріум водою, додала туди протеїн, овочеві залишки для їхнього харчування. Здавалося, що краби були щасливі. Але одного дня вони зникли. Ми шукали їх усюди. Зрештою, ми дізналися, що вони були під піском, і перебуватимуть там приблизно два місяці, допоки не скинуть із себе старі панцирі.
Немовля
Більше року його просто називали немовлям. Хлопчик був знайдений охоронцем, який почув його плач. Щойно народжену дитину, загорнуту лише в мішок, залишили на стоянці для автомобілів біля лікарні.
Ти все одно мене любитимеш?
Десятирічна Лін-Лін нарешті була прийнята до родини, однак вона боялася. У притулку для сиріт, де вона зростала, її карали за найменшу провину. Лін-Лін запитала у своєї прийомної матері, моєї подруги: “Мамо, ти мене любиш?” Коли моя подруга відповіла “так”, Лін-Лін запитала: “І ти все одно мене любитимеш, навіть якщо я зроблю помилку?”
Тривалість життя
У 1990 році французькі дослідники зіткнулися з проблемою: при обробці інформації щодо віку Жанни Кальман виникала помилка в даних. Їй було 115 років, і цей вік виходив за межі параметрів комп’ютерної програми. Програмісти припускали, що ніхто не зможе жити так довго! Насправді Жанна прожила 122 роки.
Ваша частина і Божа частина
Коли моїй подрузі Дженіс запропонували взяти на себе керівництво відділом на роботі, на якій вона працювала лише декілька років, вона почувалася приголомшеною. Молячись, вона відчувала, що Бог спонукав її погодитись, але все одно боялася, що може не впоратись із обов’язками. “Як я можу керувати, маючи такий малий досвід? – питала вона в Бога. – Чому Ти привів мене сюди, якщо я, ймовірно, зазнаю невдачі?”
День подяки
Психолог Роберт Еммонс провів дослідження, розділивши учасників на три групи, кожна з яких щотижня робила відповідні записи в щоденниках. Учасники першої групи записували 5 речей, за які вони були вдячні. Учасники другої групи описували 5 щоденних неприємностей. Третя контрольна група перераховувала 5 подій, які до певної міри справили на них вплив. Результати показали, що учасники, які писали про подяку, краще сприймали своє життя, були більш оптимістично налаштовані на майбутнє і мали менше проблем зі здоров’ям.
