Наші автори

Переглянути усе
Elisa Morgan

Еліза Морган

Еліза Морган написала понад п’ятнадцять книг на тему материнства, духовного формування та євангелізму – в тому числі “Щоденна Біблія для матерів” і “Повнота Краси: дивитись на себе очима Бога”. Вона веде блог під назвою “Дійсно” (elisamorgan.com). Еліза протягом 20 років займала посаду директора міжнародної організації “Матері дошкільнят” (MOPS International). Одружена з Еваном, старшим віце-президентом міжнародної підтримки служіння “Хліб Наш Насущний”. Еліза та Еван мають двох дорослих дітей і двох онуків, що живуть неподалік від них в Денвері (штат Колорадо).

Статті Еліза Морган

День подяки

Психолог Роберт Еммонс провів дослідження, розділивши учасників на три групи, кожна з яких щотижня робила відповідні записи в щоденниках. Учасники першої групи записували 5 речей, за які вони були вдячні. Учасники другої групи описували 5 щоденних неприємностей. Третя контрольна група перераховувала 5 подій, які до певної міри справили на них вплив. Результати показали, що учасники, які писали про подяку, краще сприймали своє життя, були більш оптимістично налаштовані на майбутнє і мали менше проблем зі здоров’ям.

Дірка в стіні

Мої квіти щось поїдало. Ще вчора вони гордовито піднімали свої голови, а тепер від них лишились лише безголові стебелини. Я оглянула подвір’я і виявила в дерев’яному паркані дірку, розміром з кролика. Кролики – милі створіння, однак тепер вони становили загрозу для мого саду.

Золота рибка Монстро

Коли Лейсі Скотт перебувала в місцевому зоомагазині, її увагу привернула сумна рибка на дні акваріума. Її луска почорніла, а на тілі виднілися прояви патологічних змін. Лейсі врятувала десятирічну рибку, назвала її “Монстро”, як кита в казці про Піноккіо, і помістила її в “лікарняний” акваріум, щоденно змінюючи в ньому воду. Поступово стан Монстро покращився. Рибка почала плавати і збільшилася в розмірах. Її чорна луска стала золотою. Завдяки турботі Лейсі рибка стала новою!

Їжа як прояв любові

Я була в одній сім’ї на святкуванні дня народження, де господиня втілила всі вподобання іменинниці в декорі, подарунках і, найголовніше, у їжі. Дівчинка любила стейк та салат, а також малиновий торт із білим шоколадом. Отож, було приготовлено стейк на грилі, шпинат і замовлено улюблений торт. Уся ця їжа виражала любов.

Дерево ціниться плодами

Власниця садового центру вирішила продавати персикові дерева. Вона обмірковувала різні підходи. Можливо, треба викласти в рядок саджанці дерев? Або треба створити кольоровий каталог із зображеннями персикових дерев у різні періоди їхнього зростання? Зрештою, вона усвідомила, що ж насправді сприяє продажі персикових дерев: стиглі плоди, які родить дерево. Найкращий спосіб продати персикове дерево – це зірвати стиглий плід, розрізати його і дати покупцю скуштувати соковитий шматочок. Скуштувавши плід, люди захочуть мати таке дерево.

Тяжкомовність у молитві

Я дуже хвилювалася, коли мій маленький брат переніс операцію. Моя мати пояснила, що “анкілоглосія” – це вроджена вада, з якою народився мій брат, і без вчасної допомоги йому може бути складно їсти і тяжко говорити. Тяжкомовністю можна також назвати стан, коли людина не знає, що сказати, або занадто ніяковіє перед мовленням.

Не вибачаючись за сльози

“Пробачте”, – сказала Карен, вибачаючись за свої сльози. Після смерті чоловіка вона намагалася піклуватися про своїх дітей-підлітків. Коли брати з церкви організували для них виїзд на природу, аби якось їх розрадити і дати можливість Карен відпочити, вона розплакалась, знову й знову вибачаючись за свої сльози.

Божа правиця

Підвівши свою старшу собаку, Вільсона, до трави, я на мить випустила поводок молодшої собаки, Коуча. У той момент, коли нахилилася, щоб узяти до рук поводок Коуча, пес, побачивши білку, з усіх сил побіг за нею. Поводок вислизнув з моєї руки, і спричинив вивих мізинця. Скрикнувши від болю, я впала на траву.

Словник горя

Поховавши свою єдину дитину, Хаг і ДіДі не знали, як відтепер себе називати. В англійській мові немає слова, яким би можна було описати батьків, які втратили дитину. Дружина без чоловіка є вдовою. Чоловік без дружини є вдівцем. Дитина без батьків є сиротою. А батьки, чия дитина померла, є невизначеною порожнечею болю.

Бог слухає?

Коли я служила в церковній команді з душеопікунства, один із моїх обов’язків полягав у молитві за прохання, написані на картках під час богослужінь. За здоров’я тітки. За фінанси подружжя. За пізнання Бога онуком. Нечасто я чула про відповіді на ці молитви. Більшість прохань були анонімні, і я ніяк не могла дізнатися про Божі відповіді на молитви. Іноді я навіть думала: “А Бог взагалі слухає? Чи відбувалося щось внаслідок моїх молитов?”

Добре відпочивайте

На годиннику показувало 1:55 ночі. І хоч я почувалася втомленою від переписки, однак сну не було. Тоді я встала і почала шукати поради в інтернеті, що робити, аби заснути, натомість знайшла, що не треба робити: не вживати перед сном напої з кофеїном, не дрімати після обіду і не працювати пізно ввечері. Добре. Читаючи далі, я отримала пораду не сидіти “перед екраном” пізно ввечері. Ясно! Нічна переписка не була гарною ідеєю. Якщо мова йде про добрий відпочинок, варто знати, що не треба робити.

Мудрість, якої ми потребуємо

Відкривши поштову скриньку, Еллен побачила об’ємний конверт, відправлений її дорогою подругою. Кілька днів тому Еллен розповіла подрузі про проблеми в стосунках. Вона з нетерпінням розкрила пакунок і виявила в ньому кольорове намисто з бусин та листівку зі словами: “Шукай Божих шляхів”. Еллен усміхнулася, одягаючи намисто.

Турбота Отця

Бах! Я визирнула і прислухалася. Помітивши пляму на віконному склі, я оглянула веранду і побачила на землі пташку, яка ще ворушилася. У мене заболіло серце. Я прагнула допомогти слабкому пернатому створінню.

Вона зробила те, що могла

Жінка поклала на конвеєр пластиковий кошик з кексами, і той направився до касира. Далі вона поклала вітальну листівку з Днем народження та різні пакунки з чіпсами. Коли касирка назвала суму до сплати, жінку охопило розчарування. “Ох, мабуть мені треба щось повернути назад, хоча все це для вечірки з нагоди Дня народження дочки”, – розчаровано промовила вона і з жалем подивилась на свою дитину.

Тістечка віри

Тримаючись за руки, ми з онуком пішли купувати шкільну форму. Його, як майбутнього першокласника, захоплювало все , а я мала підтримувати цю радість. Нещодавно я побачила кавову чашку з написом: “Бабусі – це матусі з великою кількістю тістечок”. Тістечка ототожнюються з веселощами, задоволенням та радістю! Чи не такими мають бути обов’язки бабусі? Так… і не тільки.