Наші автори

Переглянути усе
Sheridan Voysey

Шерідан Войсі

Шерідан Войсі – автор, лектор і радіоведучий в Оксфорді, Англія. Написав кілька книг, серед яких“Рік воскресіння: від розбитих мрій до нового початку” й “Радісне запрошення до життя, зміненого Ісусом”. Протягом багатьох років Шерідан вів радіопрограму “Відкриті Двері” – ток-шоу у прямому ефірі, що досліджувало питання життя, віри й культури, і яке можна було чути по всій Австралії. Регулярно виступає на різних конференціях і заходах по всьому світі. Має вчені ступені з теології та комунікації. Займався різноманітним лідерським служінням у багатьох церковних та міжцерковних організаціях. Його можна знайти в Інтерненті на сайті – www.sheridanvoysey.com. а також на Facebook (facebook.com/sheridanvoysey) і Twitter (@sheridanvoysey).

Статті Шерідан Войсі

Впевнена молитва

Річард і Сьюзен дуже зраділи, коли Сьюзен нарешті завагітніла. Однак її проблеми зі здоров’ям становили ризик для дитини, тому Річард щоночі молився за дружину і дитину. Однієї ночі він відчув, що більше не треба наполегливо молитися, адже Бог обіцяв про все потурбуватися. Втім через тиждень у Сьюзен стався викидень. Річард був спустошений: “Можливо, ми втратили дитину, бо я недостатньо наполегливо молився?”

Божі діти

Одного разу я виступав на світській конференції для бездітних родин, багато з яких через своє безпліддя розчарувалися в майбутньому. Пройшовши цей шлях особисто, я намагався їх підбадьорити. “Ви можете мати значимість, навіть не ставши батьками, – казав я. – Я вірю, що ви дивовижно створені, і для вас є нове призначення”.

Наше справжнє єство

У старому фотоальбомі моїх батьків міститься фотографія маленького хлопчика. У нього кругле обличчя, веснянки та пряме світле волосся. Він любить мультики, ненавидить авокадо і має лише одну платівку групи АВВА. У фотоальбомі також є фотографії підлітка. У нього довге обличчя і хвилясте волосся. У нього немає веснянок, йому подобається авокадо, він дивиться фільми і ніколи не скаже, що в нього є платівка групи АВВА! Хлопчик та підліток мало схожі між собою. У науковому розумінні в них різна шкіра та кров, різні зуби та кістки. Втім і хлопчик, і підліток – це я. Цей парадокс спантеличував філософів. Ким ми є насправді, враховуючи, що змінюємося протягом життя?

Провина і прощення

У книзі “ Людські універсалії ” антрополог Дональд Браун перераховує понад чотириста видів поведінки, які, на його думку, є спільними для всіх людей. У список входять такі речі: іграшки, жартування, танці, приповістки, вжиття заходів перестороги від змій та прив’язування чогось ниткою! Він також вважає, що всім культурам характерне розуміння правильного і неправильного, піднесення щедрості та обіцянок, і засудження підлості та вбивства. У кожного з нас, незалежно від походження, є сумління.

Помічаючи природу

Нещодавно я зі своїм другом відвідав моє улюблене місце. Піднявшись на пагорб, ми пройшли поле польових квітів і ввійшли в сосновий ліс. Потім спустилися в долину, де на мить зупинилися. Над нами повільно пливли хмаринки. Поблизу дзюрчав струмок. Навколо чувся спів птахів. Ми з Джейсоном п’ятнадцять хвилин стояли мовчки, насолоджуючись усім цим.

Спочатку молоко

У сьомому столітті на території сучасної Великобританії існувало багато королівств, які часто між собою воювали. Коли король Нортумбрії Освальд повірив у Господа Ісуса, він запросив місіонера благовістити в його королівстві. До них прибув місіонер на ім’я Корман, однак він не досяг жодного успіху. Вважаючи англійців “впертими”, “варварськими” і байдужими до його проповідей, він розчарований повернувся додому.

Сварливі люди

Британська телеведуча Люсі Уорслі, як і більшість публічних людей, іноді отримує дошкульні листи. У даному випадку мова йде про незначний дефект мови, через який вона невиразно вимовляє звук “р”. Одного разу глядач написав їй: “Люсі, скажу прямо: будь ласка, спробуй краще слідкувати за своєю вимовою або ж видали зі своїх текстів слова зі звуком « р» . Мені важко дивитися твої програми, бо твоя вимова дратує мене. З повагою, Даррен”.

Пісні з нетрів

Невеликий район Катюра – це нетрі в Парагваї (Південна Америка). Надзвичайно бідні мешканці цих нетрів виживають завдяки переробці матеріалів зі сміттєзвалища. Однак у цих скрутних умовах з’явилося дещо прекрасне – оркестр.

Перед обличчям страху

Уоррен переїхав до маленького містечка, де мав стати пастором церкви. З появою перших успіхів у його пасторському служінні один з місцевих мешканців почав йому шкодити. Вигадавши історію про жахливі вчинки Уоррена, чоловік передав її до місцевої газети і навіть надрукував свої обвинувачення у вигляді брошур, аби розіслати їх мешканцям міста. Уоррен з дружиною почали наполегливо молитися. Якщо обману повірять, вони потраплять у скрутну ситуацію.

Захекані

Неподалік від мого дому є господарський магазин з великою зеленою кнопкою в одному з його відділів. Якщо продавця немає на місці, ви тиснете на кнопку, і тоді вмикається таймер. Якщо вас не обслужили упродовж хвилини, ви отримуєте знижку на придбаний товар.

Незвідані води

На Таймс-сквер у Нью-Йорку спускають кришталеву кулю. У Лондоні натовп рахує зворотній відлік Біг-Бену. Над сіднейським Харбор-Брідж спалахують феєрверки. Кожне місто по-своєму зустрічає Новий рік, втім усюди характерне радісне передчуття чогось нового. У новорічний день ми входимо в незвідані води. Яких людей ми зустрінемо, які можливості отримаємо?

Справжній успіх

Під час інтерв’ю мій гість ввічливо відповідав на запитання. Однак у мене було відчуття чогось недомовленого. Наступний коментар це виявив. “Ви надихаєте тисячі людей”, – сказав я. “Не тисячі, – пробурмотів він. – Мільйони ”. І, наче жалкуючи через мою необізнаність, мій гість нагадав про отримані звання, досягнення і журнали, обкладинки яких він прикрашав. Мені стало ніяково.

Різдвяне благоговіння

Одного разу я поспішав по вечірньому Лондону на зустріч. Лив дощ, і я запізнювався. У поспіху я завернув за ріг і раптом завмер. Десятки ангелів парили над Ріджент-стріт. Їх величезні мерехтливі крила тягнулися над проїжджаючими машинами. Зроблена з тисяч миготливих лампочок, це була найкраща різдвяна прикраса зі всіх, що я бачив. Сотні людей стояли на вулиці, в благоговінні дивлячись вгору.

Зазнаючи битви

Нещодавно я зустрівся з групою друзів. Під час розмови з ними мені здавалося, що кожен із присутніх зазнавав великої битви. У двох із нас батьки були хворі на рак, у іншого дитина страждала від порушень травної системи. Ще один друг відчував хронічний біль, а іншому мали зробити серйозну операцію. Здавалося, що цього було забагато для невеликої групи людей віком від тридцяти до сорока років.

Руки водія вантажівки

Новина шокувала. Подолавши рак простати, у мого батька тепер діагностували рак підшлункової залози. Ситуація погіршувалася ще й тим, що батько постійно доглядав за моєю матір’ю, у якої були хронічні захворювання. Отже, попереду на них чекали важкі дні.