Солодке й кисле
Коли наш малюк вперше скуштував шматочок лимона, то відразу висунув язика й зажмурив очі. “Кисе”, – сказав він, маючи на увазі “кисле”.
Маємо Царя!
Після того, як я накинулась на свого чоловіка з образливими словами, Дух Святий вказав мені на біблійні вірші, що викривали мою гріховну поведінку. Чи була та дрібна причина, що зачіпала моє самолюбство, вартою того, щоб я руйнувала свій шлюб і виявляла непослух Богу? Звичайно, ні! Але на той момент, коли я просила пробачення у Господа і свого чоловіка, я вже нанесла коханій людині болючі рани.
Безцінне поклоніння
Своєю письменницькою працею я служу Богу й поклоняюсь Йому – особливо тепер, коли через проблеми зі здоров’ям часто обмежена у пересуванні. Але коли один мій знайомий сказав, що моя писанина не має ніякої цінності, це дуже засмутило мене.
Рясний плід
Щоліта в мене викликають захоплення плоди, які ростуть на подвір’ї наших сусідів. Виноградні лози, які обвивають наш спільний паркан, увішані великими гронами винограду. А гілки дерев, що ростуть біля паркану, усіяні сливами і апельсинами. І так близько – просто простягни руку.
Провини нема!
В дитинстві я запропонувала своїй подрузі сходити до сувенірного магазину неподалік від мого дому. Але вона повела себе негідно: сунула мені в кишеню жменю кольорових шпильок і виштовхала мене швиденько за двері. Почуття провини краяло мене цілий тиждень. Нарешті я відважилась підійти до матері й зі сльозами на очах зізнатись у всьому.
Відображати Божу любов
Я мала привілей доглядати за матір’ю, коли вона знаходилась на лікуванні в онкологічному центрі. Навіть у найважчі дні вона, перед тим як встати з ліжка, читала Святе Письмо і молилась за інших. Вона щодня проводила час з Ісусом і виражала свою віру через цілковиту залежність від Бога, через добрі діла й бажання підбадьорювати інших. Мама навіть не усвідомлювала, що її ласкава посмішка сяяла Божою любов’ю та благодаттю. І вона несла любов Господа усім навколо аж до того дня, коли Бог покликав її додому на небеса.
Усунення перепон
Термін закінчення роботи тиснув на мене, але ранкова суперечка з чоловіком заполонила всі мої думки. Я мовчки дивилась на курсор, що блимав на моніторі. Пальці нерухомо лежали на клавіатурі. “Він теж був неправий, Господи!”
Поглинання Слова
Коли наш син Хав’єр був ще дошкільником, ми всією сім’єю поїхали в океанарій, що на затоці Монтерей. Увійшовши до будівлі, я вказала усім на макет, що звисав зі стелі: “Дивіться, то горбатий кит!”
Чаша втішання
Подруга прислала мені власноруч зроблені гончарні вироби. Але коли я відкрила коробку, то побачила, що ці дорогоцінні предмети дуже постраждали під час подорожі, а одна з чаш розбилась на кілька великих шматків. Мій чоловік склав докупи шматки чаші і склеїв їх. Після цього я поставила на полицю цей гончарний предмет, прекрасний у своїй зламаності. Моє життя чимось нагадує цю склеєну чашу. Теж маю шрами, які свідчать, що я встояла й стала міцнішою після важких часів, через які Бог провів мене. Склеєна чаша нагадує мені, що коли я розповідаю людям, як Господь працює в моєму житті, це може допомогти їм в дні їхніх страждань і смутку.
Не марнотна праця
На третьому році важкої боротьби з депресією через фізичні обмеження і постійний біль, я зізналася своїй подрузі: “Моє тіло просто розпадається на частини. Таке відчуття, наче від мене взагалі ніякої користі ані Богу, ані людям”.
Чекання милості
Коли я скаржилась на те, що моя подруга погрузнула в гріхах і її вчинки негативно впливають на мене, жінка, з якою я молилась щотижня, поклавши свою руку на мою, сказала мені: “Давай помолимось за всіх нас”.
Вічний букет
Мій син Хав’єр у дитинстві любив дарувати мені квіти. Я з вдячністю приймала від нього як тільки-но зірвану рослинку, так і розкішні квіти, що він купував з татком. Одного разу Хав’єр подарував мені чудовий букет штучних квітів. З посмішкою він поправляв у скляній вазі шовкові білі лілії, жовті соняшники й пурпурні гортензії. “Дивись, мамо, – вони вічні, – сказав він мені. – Як і моя любов до тебе”.
Маю пробачити?
Я прибула раніше до церкви, щоб допомогти приготувати залу до богослужіння. В протилежному кінці я побачила жінку, що стояла й плакала. Вона мала жорсткий характер і в минулому пліткувала про мене. Тому я швидко “заглушила” її плач пилососом, що був у моїй руці.
Коли “так” означає “ні”
Я була вдячна Богу за привілей послужити моїй матері, що хворіла на лейкемію. Коли ліки почали більше шкодити, ніж допомагати, мама вирішила припинити лікування. “Я не хочу більше мучитись, – сказала вона. – Я хочу останні дні свого життя побути зі своєю родиною. Бог знає, що я готова йти до Нього”. Я молилась, щоб Господь звершив чудо зцілення − була впевнена, що Він може це зробити. Але щоб відповісти “так” на молитви моєї мами, що хотіла на небо, Він був “змушений” сказати “ні” на мої молитви. В сльозах, я скорилась: “Нехай Твоя буде воля, Господи”. І незабаром Ісус вже зустрічав мою маму у вічності, де вже немає болю.