Історія Рут
Рут не може розповідати про своє буденне життя без сліз. Їй вже далеко за вісімдесят. Вона рідко виходить на вулицю і не може приймати активну участь у житті церкви. На богослужіння її підвозять машиною друзі. Їй здається, що вона нікому не приносить користі.
Дякуємо, що поділились своєю історією!
Щиро дякуємо за те, что поділились своєю історією!
Ми переглядаємо всі розповіді наших читачів, перш ніж їх публікувати.
Не забувайте слідкувати за новинами на сторінці “Хліб Наш Насущний” у Facebook!
Розкриття таємниць
Я завжди насолоджувався розумом та проникливістю творця коміксів “Горішки” Чарльза Шульца. В одній із нарисованих ним книг дія відбувається в церкві. На малюнку зображений юнак, який тримає в руках Біблію і говорить по телефону другу: “Гадаю, я зробив один із перших кроків на шляху розгадування таємниць Старого Заповіту… Я почав його читати”.
Повна довіра
До навернення ми з чоловіком хотіли розлучитися. Але коли прийняли в своє серце Ісуса Христа, то обновили свій шлюбний завіт. Ми просили Господа, щоб Святий Дух змінив наші серця. Наш Небесний Отець і тепер допомагає нам розвивати здорові навички у спілкуванні.
Укорінені в Господі
Мої друзі, які переїхали в інше помешкання, посадили біля свого паркану гліцинію і чекали на появу пишних квітів, що зазвичай з’являються аж на п’ятому році. Протягом двох десятиліть вони насолоджувалися цвітінням гліцинії і ретельно доглядали за цією рослиною. Але несподівано вона засохла. Як виявилося, по інший бік паркану сусіди обробили землю гербіцидами, щоб знищити бур’яни. Отрута просочилася до коріння гліцинії, і дерево загинуло. Але на їх подив наступного року крізь землю пробилися нові паростки.
Боже постачання
За вікном мого офіса можна побачити як білочки, незважаючи на вітер, бігають туди-сюди, ховаючи свої жолуді в безпечне місце. Мене дивує їхній ґвалт. Сімейство оленів може пробігти крізь наше заднє подвір’я – і не почуєш їх. А тут одна білка може зчинити такий шум, наче якесь нашестя.
Незрівнянно краще
Мій день народження йде наступного дня після маминого. Коли я була підлітком, то завжди хотіла здивувати її дарунком у межах мого маленького бюджету. Мама з великою вдячністю приймала мої дарунки і наступного дня у відповідь дарувала мені свої. Її дарунки були значно дорожчими за мої. Але вона робила це не з метою затьмарити мої подарунки, а просто благословляла мене зі своїх ресурсів, які набагато переважали мої.
