Ісус знає чому
У мене є друзі, що змогли частково вилікуватись, але їм все ще дошкуляють різні болі, пов’язані з їхніми хворобами. Також маю друзів, що отримали зцілення від різних залежностей, але й досі страждають через відчуття неповноцінності та самозневаги. І я думаю: “Чому Бог не зцілив їх цілковито – раз і назавжди?”
Пильна дбайливість
Перед тим, як мій син шмигонув за двері, щоб бігти до школи, я запитала, чи він чистив зуби. Я запитала двічі і нагадала, що дуже важливо завжди казати правду. Незворушний моєю ласкавою настановою, син напівжартома проінформував мене, що насправді потрібно встановити у ванній кімнаті камеру спостереження – тоді, мовляв, я могла б сама перевіряти, чи він чистив зуби, а в нього не було б спокуси обманювати.
Справжня розрада
Серед сотень статей, що я написав для книги “Хліб Наш Насущний” з 1988 року, декілька закарбувались у моїй пам’яті. В одній із них, яка датується 90-ми роками, розповідається про той час, коли наші три доньки були у таборі, а ми з шестирічним Стівом залишилися в “чоловічій компанії”.
Притулок серед бурі
Коли я жив в Оклахомі, у мене був друг Джон, який “переслідував” торнадо. Він слідував за смерчами дуже обережно, користуючись радіозв’язком з іншими переслідувачами і даними місцевих радіолокаційних станцій. Він зберігав безпечну відстань, слідкуючи за торнадо, щоб попереджати про будь-які зміни в його напрямку людей, що могли опинитись на шляху цієї руйнівної сили.
Рідна домівка
“Чому маємо залишати нашу домівку й кудись переїжджати?” – запитав мій син. Важко пояснити, що таке справжня домівка, особливо п’ятирічному хлопчику. Ми залишали “просто дім”, а не свою домівку. Адже домівка – то, в першу чергу, місце, де живуть ті, хто тебе люблять, і куди ти з радістю повертаєшся після тривалої подорожі або напруженого робочого дня.
Крізь хрест
На робочому столі мого колеги Тома стоїть скляний хрест розміром 20 на 30 сантиметрів. Це подарунок від його друга Філа, хто, як і Том, переніс рак. На ньому – побажання на все дивитися “крізь хрест”. Цей сувенір постійно нагадує Тому про Божу любов.
Що є вашою пристрастю?
На віконці одного касира у моєму банку висить фотографія “Шелбі Кобри” – кабріолета високого класу, виготовленого автомобільною компанією “Форд” .
Коли я ніс служіння серед невіруючих, один мій знайомий завжди чинив опір і висміював мене, коли я розповідав йому про Ісуса Христа. Звали його Веніамін. У віці 30 років він захворів на туберкульоз і потрапив до лікарні. У нього була тяжка форма захворювання. Хоча він знав і відчував, що жити йому залишилося зовсім небагато, проте не вірив ні в Бога, ні в загробне життя, вважаючи, що після смерті всьому наступить кінець. Одного разу я прийшов до нього у лікарню і поставив запитання, на яке мені було цікаво отримати відповідь.
– Веніаміне, Ви боїтеся померти? – запитав я.
– Ви, віруючі,…