“Господні”
Неважко помітити, що в наші дні стало дуже популярним робити татуювання на тілі. Деякі роблять тату такі маленькі, що вони майже непомітні. Інші ж – особливо спортсмени та актори, хоча також і звичайні люди – покривають свої тіла різнокольоровими малюнками та словами. Здається, що ця мода, на якій у 2014 році заробили 3 мільярди доларів і ще 66 мільйонів за видалення тату, залишиться ще надовго.
Незмінна любов
“Я люблю тебе!” – крикнув мені татко, коли я грюкнула дверима машини й попрямувала до школи. Я навчалася у шостому класі, і кожного ранку все відбувалося за схожим сценарієм. Татко підвозив мене до школи, казав: “Гарного тобі дня! Я люблю тебе!” А я у відповідь бурмотіла: “Бувай”. Ні, я не була сердита на нього і не ігнорувала його. Просто була дуже заклопотана власними справами, і його слова пролітали мимо вух. Тим не менш, любов батька до мене залишалась незмінною.
Рідна домівка
Нещодавно від раку померла наша добра приятелька Патсі, що продавала житлові будинки. Коли ми згадували її життя, моя дружина Сью пригадала, як колись дуже давно завдяки їй до Ісуса Христа навернулась одна людина, що потім стала нашим хорошим другом.
Невидима Божа рука
Мого друга ще маленьким хлопчиком усиновила в Гані одна місіонерська пара зі Сполучених Штатів. Коли вони повернулися до США, він поступив до коледжу, але через фінансові проблеми змушений був кинути навчання. Пізніше він пішов на військову службу за контрактом, завдяки чому зміг зрештою заплатити за коледж і, крім того, об’їхав цілий світ. В цьому всьому Бог звершував Свою працю, готуючи його до особливої місії. Сьогодні він є християнським автором та редактором і служить віруючим багатьох країн.
Самотнє Різдво
Найбільш самотнє у моєму житті Різдво я зустрів в хаті мого дідуся поблизу міста Сакогу в північній Гані. Мені було лише 15 років, а мої батьки та брати були за тисячу кілометрів від мене. У попередні роки, коли я був із ними та своїми друзями в селі, Різдво завжди було великою подією, що надовго запам’ятовувалась. Але це Різдво було тихим і самотнім. Різдвяним ранком, лежачи на своєму килимку на підлозі, я згадав місцеву пісню: “Рік скінчився, і прийшло Різдво; Син Божий народився – мир і радість всім це принесло”. Сповнений смутку, я співав цю пісню знову й знову.
Рука допомоги
Моїм дітям подобається кататися на ковзанах. Для цього ми робили їм ковзанку на задій частині двору. Холодні зими в штаті Айдахо сприяли цьому. Спочатку було дуже важко вмовити їх стати в ковзанах на лід – вони знали, що таке біль від падіння. Щоразу, коли вони посковзалися, ми з чоловіком хапали їх, піднімали на ноги, допомагаючи втримати рівновагу.
Чому ми можемо навчитися у ангелів?
У всі часи людей цікавили теми духовного світу, невидимих істот, надприродних подій. Різдвяна історія особливо багато розповідає про ангелів, а їх зображення (в людському розумінні) стали одним із символів свята. І, напевно, ми не завжди усвідомлюємо, що навіть у християнському середовищі зустрічаються хибні уявлення про ангелів та їх служіння.
У брошурі “Чому ми можемо навчитися у ангелів?” автор Герберт вандер Лугт спробував…
Важливе питання на Різдво
Ще задовго до того, як на календарі з’являється грудень, у нашому містечку вже відчувається наближення Різдва. Медпункт, наприклад, прикрашає на своїй території дерева та кущі великою кількістю різнокольорових гірлянд, які вночі створюють неймовірної краси картину. А один бізнес- офіс прикрашає свою будівлю таким чином, що вона нагадує гігантського розміру різдвяний дарунок. Куди не поглянеш, всюди можна побачити символіку Різдва.