Розуміння Біблії: ЄВАНГЕЛІЯ
Чотири унікальні книги, один дивовижний Спаситель
Чотири новозавітні книги, відомі як Євангелія, дають нам широку картину життя Ісуса Христа. Хоча кожна з них зосереджена на різних духовних темах або представляє різні аспекти земного життя Ісуса, нам слід цінувати всі Євангелія за їх літературну та історичну цілісність. Євангелісти, натхнені Святим Духом, дають унікальне уявлення про те, хто такий Ісус Христос і для…
Виявляючи милосердя
Розмірковуючи над тим, як вона зуміла простити Манассію, людину, яка під час геноциду в Руанді вбила її чоловіка і декількох дітей, Беата сказала: “Моє прощення ґрунтується на жертві Ісуса Христа. Він поніс кару за все зло, яке коли-небудь було вчинене. Його хрест – це єдине місце, де ми знаходимо перемогу!” Манассія декілька разів писав Беаті з в’язниці, благаючи її та Бога простити його. Також він докладно розповідав про нічні жахіття, які його переслідують. Спочатку Беата не могла виявити милосердя. Вона казала, що ненавиділа його за вбивство її родини. Однак потім “Ісус втрутився в її думки”, і через два роки вона з Божою допомогою простила Манассію.
“Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!” (Псалом 118:17).
Ці рядки я написала у зв’язку з тим, що 16 років тому моя донечка Оленка пішла до свого Небесного Отця, але для мене вона жива до сих пір. Вона не померла, а просто пішла у вічне царство нашого Господа. І я живу, знаючи, що ми з нею зустрінемося. Своєю любов’ю до людей і силою духу вона залишила незабутній слід на землі. Тяжкий недуг припинив її земне життя, коли їй було 17 років, але вона встигла впустити Бога у своє серце, прийняти святе водне хрещення, не дивлячись на хворобу. З…
Багажна діяльність
Карен, учителька середньої школи, вигадала вправу “обмін багажем”, яка мала навчити її учнів краще розуміти один одного. Під час таких занять учні писали про свій емоційний багаж, який вони носили. Потім вони анонімно ділилися своїми записами з іншими. Це допомогло учням глибше розуміти труднощі своїх однокласників. Часто вони отримували чуттєві відповіді від своїх ровесників. Відтоді в класній кімнаті панувало глибше відчуття взаємоповаги між підлітками, які тепер проявляли емпатію один до одного.
Живіть так, наче зараз ранок
Подорожуючи в інші часові зони, я вдаюся до різних заходів, щоб уникати порушень добового біоритму. Мені здається, що я спробував усі наявні способи! Одного разу я вирішив пристосувати споживання їжі під час польоту до часового поясу, у який я летів. У той час, як інші пасажири обідали, я дивився фільм і намагався заснути. Години вибіркового посту були важкими, і сніданок, що настав перед самою посадкою, залишав бажати кращого. Однак мій спосіб спрацював, і я пристосував свій внутрішній годинник до нової часової зони.
Тістечка віри
Тримаючись за руки, ми з онуком пішли купувати шкільну форму. Його, як майбутнього першокласника, захоплювало все , а я мала підтримувати цю радість. Нещодавно я побачила кавову чашку з написом: “Бабусі – це матусі з великою кількістю тістечок”. Тістечка ототожнюються з веселощами, задоволенням та радістю! Чи не такими мають бути обов’язки бабусі? Так… і не тільки.
Кеті й Кендра були сусідками по кімнаті та найкращими друзями. Між ними був особливий дружній зв’язок, який з’єднує людей на все життя. Але одного разу взимку жахлива автомобільна аварія все змінила. Кендра загинула на місці. Кеті отримала важку травму. Не тільки фізичну, але й емоційну, тому що вижила в аварії, яка вбила її кращу подругу. Друзі та рідні раділи одужанню Кеті, але вона могла думати тільки про одне: “Вона вмерла, а я врятувалася”. Розбираючись зі своїм горем, Кеті усвідомила: все, що вона може зробити, – це довіритись Богу, Який проходив той шлях разом із нею.
Служачи найменшим
Його ім’я Спенсер, однак усі називають його “Спенс”. У школі він був чемпіоном штату з бігу, а потім вступив до престижного університету на бюджетну форму навчання. Тепер він живе в одному з найбільших міст Америки і є авторитетним фахівцем у сфері хімічної інженерії. Втім, якщо ви спитаєте Спенса про його найбільші досягнення, він не згадає про жодне з вищеперерахованих. Натомість він із захопленням розповість вам про свої подорожі до Нікарагуа кожні декілька місяців з метою координації навчальної програми, яку він допоміг запровадити в одному з найбідніших місць цієї країни. Спенс також розповість про те, наскільки служіння цим людям збагатило його життя.
