Праведне місто
Напередодні Нового 2000 року влада Детройта обережно відкрила столітню капсулу часу. Всередині мідної скриньки були обнадійливі прогнози від деяких міських лідерів, які висловлювали своє бачення процвітання. Однак у посланні мера був запропонований інший підхід. Він писав: “Дозвольте висловити сподівання, яке перевершує все інше… щоб ви, як нація, народ та місто, усвідомили, що зросли в праведності, бо саме вона звеличує націю”.
Занепокоєння і молитва
За три дні до вибуху бомби у своєму будинку в січні 1957 року доктор Мартін Лютер Кінг-молодший пережив досвід, який вплинув на все його життя. Після телефонного дзвінка з погрозами Кінг почав обмірковувати стратегію виходу з руху за громадянські права. Тоді з його вуст пролунала молитва: “Я відстоюю те, що вважаю правильним. Але тепер мені страшно. У мене нічого не залишилось. Я не можу впоратися з цим наодинці”. Після його молитви прийшло тихе запевнення. Кінг зазначив: “Майже одразу мої страхи почали зникати. Моя невпевненість зникла. Я був готовий до всього”.
Вінець життя
Дванадцятирічна Лі Адіанез вирішила взяти участь у забігу на п’ять кілометрів. Боячись запізнитися, вона втратила рахунок часу і стартувала на п’ятнадцять хвилин раніше з групою, що біжить напівмарафон (понад двадцять кілометрів). Лі Адіанез не відставала від інших бігунів і навіть бігла наввипередки. Вже на шостому кілометрі, побачивши, що фінішної лінії ніде немає, вона усвідомила, що потрапила на довший і складніший забіг. Однак замість того, щоб зійти з дистанції, вона продовжила бігти далі. Випадкова “напівмарафонка” завершила свій забіг і посіла 1 885 місце з 2 111 бігунів, які добігли до фінішу. Оце наполегливість!
Турбота про нужденних
Батько Філіпа страждав на важкий психічний розлад і пішов із дому, щоб жити на вулиці. Після того, як Сінді та її маленький син Філіп витратили цілий день на його пошуки, Філіп небезпідставно занепокоївся за його благополуччя. Він запитав у матері, чи тепло його батьку та іншим людям без домівок. Отже, вони почали збирати і роздавати ковдри та одяг бездомним людям у тій місцевості. Вже більше десяти років Сінді вважає це справою свого життя, дякуючи своєму сину та глибокій вірі в Бога за те, що вони допомогли їй усвідомити труднощі, пов’язані з відсутністю теплого місця для ночівлі.
Божа мудрість рятує життя
Листоноша занепокоїлась, побачивши, що поштова скринька однієї з її клієнток переповнена. Вона знала, що літня жінка живе сама і зазвичай забирає пресу. Прийнявши мудре рішення, працівниця пошти розповіла про своє занепокоєння сусідам жінки. Виявилось, що в одного із них був запасний ключ від її будинку. Разом вони увійшли до помешкання літньої жінки і знайшли її лежачою на підлозі. Вона впала чотири дні тому і не могла встати, аби покликати когось на поміч. Мудрість, небайдужість та рішучість листоноші, ймовірно, врятували життя одинокої жінки.
День після Різдва
Після всієї радості Різдва, наступний день приніс нам багато неприємностей. Ми залишились на ніч у друзів, однак не виспались. В дорозі наша машина зламалась. Потім пішов сніг. Ми покинули машину і по снігу та ожеледиці поїхали додому на таксі, почуваючись жахливо.
Обітниця народження Христа
У листопаді 1962 року фізик Джон Моклі сказав: “Немає жодних підстав вважати, що середньостатистичний хлопчик або дівчинка не зможе опанувати персональний комп’ютер”. Передбачення Моклі здавалось дивовижним на той час, але воно виявилось на диво точним. Сьогодні користування комп’ютером чи портативним гаджетом є однією з найперших навичок, яку набуває дитина.
